Занадто велика ціна за дешевий піар політиків

Україна опинилась в скрутному становищі адже з 2014го року занадто сильно покладалась на “союзників”. Ми не розбудовували власне ВПК, ми намагались домовитись з тим хто не визнає нашого права на існування, ми вірили, що “Антанта нам допоможе”.

Вже наприкінці 2022 року стало зрозуміло, що ми на стільки залежні від західної допомоги, що наврядчи зможемо самостійно визначати умови миру з Москвою.

2023 рік став роком протверезіння. Стало зрозуміло, що вплив Вашингтону на військовий сектор призвів до сумнівних стратегічних рішень на полі бою.

Ми отримали свій холодний душ із зкривавлених тіл та обгорілої техніки. Але якщо нас 2023 рік витверезив від сп’яніння пеоеможців, то західний світ злякався. Злякався від того, скільки ресурсів та доларів з євро їм доведеться ще витрати на “безперспективну” з їх точки зору війну.

Вашингтон почав шукати вихід із ситуації, але геополітика стала заручником виборчих періодів США. І великою проблемою України стає те, що українська влада на ці речі не зважає.

Зараз Байден шукає формулу, щоб переобратись на наступний термін. Його зовнішня і внутрішня політика виявилась на стільки невнятною, що американці від нього відгортаються в бік ексцентричного популіста Трампа.

Підтримка України є неоднозначним питанням в США, і тому хоч і вимушено, але Держдеп шукає можливості зайняти позицію між “все для перемоги України” до “припиняємо допомогу”

Словами речника Держдепу Метью Міллера Білий Дім зафіксував шлях на зменшення фінансової підтримки Українт порівняно з 2022-2023рр., “з метою стимулюввання українського ВПК”. І якщо у 2024му Вашингтон спробує компенсувати зменшення заокенської підтримки за рахунок НАТО і ЄС, то 2025 рік виглядає вже дуже туманним…

Якщо зараз наша дипломатія не переможе тенденції до зменшення уваги Вашингтону до України, то все може закінчитись початком нової “в’єтнамізації” зовнішньої політики США.

Що маю на увазі?

У 1969р. Президент США Ніксон заяаляє про початок в’ятнамізації армії Південного В’єтнама. Пропонується почати вивід військ США з Південно-Східної Азії, але щоб місцеві не образились їх обіцяють завалити зброєю і інструкторами, які перетворять Армію Південного В’єтнаму на потужну силу, яка зможе поотистояти комунізму.

Все закінчилось доволі прозаїчно. Після виведення військ США у 1973 році Південний В’єтнам зумів витримати декілька наступів, але в 1975му був захоплений комуністами.

Причин було декілька:

– фінансова допомога осідала в карманах привладної кліки;

– тотальне зменшення військової допомоги після 1973 року, через що солдати мали приблизно 80 набоїв на день війни;

– США не виконали свої забов’язання щодо допомоги авіацією

50 років назад США вже зробили помилку, яка коштувала їм престижу, а їх прибічникам в Азії життя. І скоріш за все вони повторять цю помилку. Але в України є час підготуватись до того дня, коли США вирішить, що ми їм занадто дорого обходимось.

2024 рік має стати роком, боротьби дипломатів за підтримку світу, відновлення ВПК і самообмежень владних еліт у намаганні збагатитись за рахунок війни. Без цих трьох складових ми не зможемо впевнено зустріти 2025й.

Ну і ще твереза оцінка себе і противника. Адже ми не можемо собі дозволити, ще один “Великий контр-наступ”. Занадто велика ціна за дешевий піар політиків.

Джерело: Фейсбук Микола Мельник