Війна прийшла в російські ізби
Вперше з 1944 року бойові дії йдуть на території Російської Федерації. При цьому воюють росіяни з росіянами. Російський добровольчий корпус та Легіон «Свбода России» ведуть бої з регулярною російською армією. Мирне населення у паніці евакуюється. Так само за наказом Генерального Штабу РФ екстрено вивозять тактичні ядерні боєприпаси зі сховища «Білгород-22», що неподалік кордону з Україною. (Ось і підтвердження того, що Путін таки мав намір застосувати цю зброю масового знищення в Україні).
Факт боїв у Брянській і Білгородській областях викликав зливу заяв з боку, як низки західних політиків та експертів, так і з боку т.зв. «хороших росіян». Мовляв, Україна отримує безпрецедентну допомогу цивілізованого світу саме, як жертва агресії, коли ж «напад на мирні російські області відбувся з території України, то наша країна сама перетворюється на агресора і може втратити підтримку».
Таке твердження є маніпуляцією і дурницею водночас.
У 2014-2015 роках по українських військових з’єднаннях у Донецькій області росіяни били з артилерійських системах «Град» з території Ростовської області. Зрозуміло, що і сьогодні вогонь ведеться з територій Росії і Білорусі. Відтак ці території являють собою легітимні цілі для ЗСУ. Інша річ, що наша держава не має наміру встановлювати там режим окупації, не згадуючи вже про анексію. Проте, добровольчі з’єднання, що складаються з громадян РФ та цивільні громадяни, які стали на їхній бік, мають право організовувати на свій розсуд порядок управління на звільнених територіях. Те саме стосується і добровольчих підрозділів громадян Республіки Білорусь.
Інтерес України полягає у тому, щоб ці території в майбутньому не стали плацдармом повторного нападу на Україну, що може стати предметом перемовин між урядами України та країн постросійського простору.
Залишити відповідь
Для коментування запису потрібно авторизуватися
Коментарів немає