Війна на Близькому Сході стала подарунком для путіна

Зростання цін на нафту та часткове послаблення санкцій США щодо росії має для України вкрай негативний ефект. Уже підтверджено близько 3 мільярдів доларів додаткових доходів. Плюс, за оцінками Bloomberg, ще 9 мільярдів доларів росія отримає завдяки рішенню про зняття санкцій. Якщо все це скласти, виходить понад 10 мільярдів доларів абсолютно непередбачених для росії коштів.

І куди вони підуть — питання, по суті, риторичне. росіяни вже офіційно оголосили про припинення фінансування національних проєктів. Будівництво доріг, шкіл, лікарень — усе це фактично поставлено на паузу через дефіцит бюджету. Усе йде в зброю.

Якщо війна на Близькому Сході затягнеться і Ормузька протока залишатиметься заблокованою або нестабільною, Індія і Китай будуть ще активніше переорієнтовуватися на закупівлю російської нафти. Але тут є важлива межа. Повністю компенсувати іранські обсяги росія не зможе.
На цьому тлі починаються й інші процеси. У міжнародній пресі вже з’являються повідомлення, що Китай піднімає питання будівництва наземного нафтопроводу з росії до Китаю. Саме через усі ці фактори затяжна війна в Перській затоці означає для путіна дуже серйозний додатковий ресурс. І при цьому ми не маємо чіткого розуміння, коли це все завершиться.

Wall Street Journal пише, що якщо війна триватиме понад три місяці, світова ціна на нафту може перевищити 200 доларів за барель. Крісталіна Георгієва, директорка Міжнародного валютного фонду, прямо говорить про катастрофічні наслідки для світової економіки в разі такого сценарію.
Війна на Близькому Сході — це великий подарунок для путіна. Бо вже до літа на росії очікувався надзвичайно важкий економічний стан. За січень-лютий вони вже мали 3,4 трильйона дефіциту бюджету, тоді як на весь рік планували 3,6. Тобто за два місяці вони фактично вибрали 85% річного дефіциту. Грошей у них реально не було. Економіка входила в глибоку стагнацію.

І саме в цей момент путін отримує зовнішній ресурс, який відтягує критичну точку, коли йому довелося б сідати за стіл перемовин під тиском власної економіки. Тому, коли ми говоримо про часові рамки завершення війни в Україні, навіть пів року в такій ситуації тепер виглядають дуже оптимістично. Якщо війна в Перській затоці не завершиться і регіон далі буде диміти, у путіна з’являється фінансовий ресурс не домовлятися по суті.

Формально за столом переговорів росія сидітиме. Вони й далі можуть приїжджати, відправляти Мединського, розповідати свої історичні екскурси і робити реверанси перед Трампом. Але стимулу до реальних домовленостей у такій ситуації не буде.