У лютому–березні спробують заморозити російсько-українську війну

Переговори в Абу-Дабі, ймовірно, мають дати Трампу хоча б символічний результат. Саме тому росія направляє представників силового блоку. З українського боку ситуація аналогічна. Можливі обміни полоненими — традиційний елемент переговорних майданчиків у регіоні.

Лютий–березень — це спроба заморозки конфлікту перед початком нового військового сезону. Клімат і географія залишаються чинниками війни. Поточні оборонні показники є одними з найкращих за рік, але зі зміною погодних умов ситуація зміниться і сторони будуть намагатися активніше проводити наступи. Тому найближчі орієнтири — Мюнхен і кінець лютого – початок березня. Саме тоді може бути зроблена спроба запустити новий переговорний трек щонайменше на рік.

Трамп публічно сказав, що бачить перспективу миру, а Зеленський готовий домовлятися. Росіяни починають тягнути час, переносять зустрічі, але змушені демонструвати сам факт переговорів.

путін, якщо виходити за межі пропагандистської картинки, не має жодних справді великих досягнень. Немає захоплення великих міст, немає результату, який можна було б продати як стратегічну перемогу. Натомість є постійна імітація руху. Трампу системно створюють відчуття, що «ось-ось щось станеться». Але минув уже рік, політичний цикл замкнувся, а реального результату так і не з’явилося.

Важлива деталь у переговорах — позиція, яку зайняла Україна перед Давосом. Йдеться про відмову їхати через обстріли. Фактично Зеленський дав зрозуміти, що неправильно вимагати від України нових поступок, коли країна перебуває під ударами й у надскладних умовах. Було помітно, що це по-людськи зачепило Трампа. Він емоційно відреагував, публічно визнав складність ситуації, заговорив про важку зиму.

Перед Давосом йшлося про підписання угоди між Україною та США: приїхала українська делегація, але разом із цим з’явилися додаткові умови. Вони безпосередньо не стосувалися самої угоди, а торкалися територіальних питань. Переговорники приїхали готувати зустріч у Давосі, але фактично отримали нові вимоги вже на етапі підготовки.

Після заяв Ушакова про продовження так званої СВО стає очевидно: без реального тиску на путіна домовленостей не буде. У цій конфігурації Трамп виглядає слабшим, ніж декларує. Трампу важливо якнайшвидше досягти успіху в завершенні російсько-української війни. Бо в певний момент відсутність результатів приведе до незручних порівнянь. Те, що ще вчора називали «війною Байдена», дедалі частіше звучатиме як «війна Трампа». У листопаді минає два роки, і виборчий меседж буде максимально простим: «За Байдена такого не було». Не при Байдені — при нас. І ця логіка працює.