Судний день

30 травня, вночі, від 25 до 32 безпілотників атакували москву та передмістя. Хоча російське міноборони заявило про те, що дронів було лише 8 і всі були уражені, щонайменше три з них пошкодили два багатоповерхові будинки. В результаті по медичну допомогу звернулися двоє людей, але госпіталізація їм не знадобилася. Такою є офіційна позиція російської влади, яка традиційно звинуватила у всьому Україну. І – ви тільки не смійтеся – відкрила чергову справу про тероризм. Треба же якось російським слідчим виправдовувати безглуздість свого існування, ось вони й імітують бурхливу діяльність.

Бунт машин

Позицію України щодо атаки дронів озвучив радник глави Офісу президента, Михайло Подоляк, який заявив, що, по-перше, «для нас це малоцікава подія» і, по-друге, оскільки ми «втягуємося в еру штучного інтелекту, можливо, не всі дрони готові атакувати Україну і хочуть повернутися до своїх творців». Тобто, мова йде про такий собі «Термінатор 2: Судний день» на мінімалках. Непогана версія, якої ми й будемо дотримуватися надалі. Принаймні – офіційно. 

Звичайно, можна (і треба) говорити про різні версії того, хто стоїть за цією атакою. Це може бути Україна, російські повстанці/партизани або спецслужби росії. Останні могли це зробити для того, аби нагадати росіянам про війну, необхідність єднання та підтримки режиму, а також продемонструвати, що від війни фактично страждають всі – у тому числі мешканці столиці та передмістя. Типу всі рівні, а тому давайте будемо єдині перед обличчям небезпеки, яка нависла над країною. Щось подібне, до речі, вже колись було – під час чеченської війни. Щоправда, тоді просто підірвали житлові будинки, а зараз могли піти іншим шляхом – більше інформаційного шуму, яскравої картинки, але без масових жертв.

З першими двома версіями, думаю, все зрозуміло, тож немає сенсу їх детально обговорювати. Головне зараз – наслідки цієї операції. А вони, насправді, показові.

Що відбулося та до чого це призведе?

По-перше, в черговий раз нижче плінтусу опустили російську армію, конкретно – ППО. Столиця країни, максимальний рівень захисту та безпеки – і десятки БПлА. Які й ще дісталися до міста, судячи з усього, за сотні кілометрів. Вражаюча демонстрація безпорадності та дірявої системи захисту. Настільки вражаюча, що окремі російські депутати не знайшли кращого пояснення, ніж послатися на розміри країни. Типу, країна у нас дуже велика, ось і не виходить нормально все прикрити та захистити. Про мільярди, які витратили на ППО, ніхто, звичайно, не згадав. Що логічно, оскільки значна частина цих грошей осіла у заміських володіннях генералів та всіх, хто відповідав за розбудову армії.   

По-друге, росіяни почали панікувати та впадати в істерику. В принципі, це було і раніше, але масштаб змінився. Водночас це жодним чином не сприяє суспільній мобілізації, скоріше навпаки – де ж виконані обіцянки, що ми будемо воювати «на чужой территории и малой кровью».

І, по-третє, найголовніше. У російських пабліках масово несеться… радість та задоволення від того, що це відбулося саме у москві. Що у черговий раз демонструє ключову особливість росії – тотальний розрив не стільки між містом та селом, скільки над окремими містами та всією країною. Роками це приховувалося та пригнічувалося, для цього спеціально створювали та підживлювали інші теми (ЛГБТ, етнічні меншини), щоб каналізувати та перенаправити ненависть широкого загалу саме на них. Але негативне ставлення до так званої «еліти» нікуди не поділося. А війна його тільки підсилила та актуалізувала. Ось воно і вибухнуло. Далі буде тільки гірше. Тим більше, особи типу того ж пригожина радо скористаються ситуацією. Бо це вже не стільки про війну, скільки про соціальні питання, про популізм, про антиелітистський дискурс – простіше, про політику і боротьбу за владу. Врешті-решт, бунти та революції на росії завжди починались з того, що більшість люто заздрила меншості. А меншість плювати хотіла на потреби більшості. Так буде і цього разу. А атака дронів просто в черговий раз нагадала, що росія – колос на глиняних ногах, який розвалиться та впаде через внутрішні чвари. Головне його вчасно та вдало підштовхнути.