Китай та США дали старт союзу проти росії

Схоже, путінська риторика про ядерну війну знову спрацювала не на його користь. Незадовго після появи новини про те, що Кремль буде використовувати Білорусь, як місце для зберігання ядерного арсеналу, Китай висловив свою позицію. В Пекіні заявили, що слід знижувати стратегічні ризики, а в ядерній війні не може бути переможців. Якщо дослівно —  офіційна представниця МЗС КНР Мао Нін каже:

«У січні минулого року лідери п’яти держав, що володіють ядерною зброєю, виступили зі спільною заявою, в якій йшлося про неможливість виграти або вести ядерну війну. У заяві наголошувалося, що слід уникати воєн між державами, які володіють ядерною зброєю, і знижувати стратегічні ризики».

Що це, як не смачний ляпас від цінного для Росії стратегічного партнера? Пекін публічно засудив наміри Путіна та запропонував звернути увагу на одну цікаву декларацію. Звісно, для Кремля ці деталі нічого не означали та не означатимуть зараз, але така різка відповідь робить майже очевидним союз Китаю та Сполучених Штатів Америки. 

Про яку декларацію говорить Мао Нін?

Ще в лютому минулого року до початку широкомасштабного вторгнення була підписана декларація про нерозповсюдження ядерного озброєння. Документ об`єднує п’ять країн — США, Росію, Сполучене Королівство, Британію, Францію та Китай. Ці держави першими отримали ядерну зброю та зараз володіють нею. Крім них, фактично офіційно такий арсенал має Пакистан, Індія та КНР. Деякі джерела запевняють, що в цю групу країн відноситься Ізраїль, але сама держава ніколи не підтверджує цього.

Як змінювалася ядерна риторика Росії?

В січні минулого року, коли біля українських кордонів накопичувалася російська техніка, від Кремля прозвучала заява, що вони не збираються використовувати ядерну зброю. Згодом ця інформація була підтверджена трохи іншими подіями. Річ у тому, що всі чекали якоїсь резонансної новини. Як от від візиту Сі Цзіньпіна до Росії минулого тижня. Але нічого не відбулося, адже Кремль не отримав ні бажаної підтримки, ні зброї, ні іншої допомоги від Пекіну. 

Варто згадати ще дві події з недалекого минулого. 

Саміт у Самарканді

Подія відбулася у вересні 2022 року в рамках щорічного саміту глав держав Шанхайської організації співробітництва. Серед присутніх були представники восьми країн: Індії, Казахстану, Киргизстану, Китаю, Пакистану, Росії, Таджикистану й Узбекистану. Вже тоді дії Кремля не розділили майже всі «друзі». 

Деякі джерела вважають, що під час зустрічі Путіна просили завершити війну з Україною, адже це заважає їх планам. Річ у тому, що Сі Цзіньпін хотів створити аналог НАТО, але країни-партнери настільки виявилися різними та конфліктними, що дійти згоди у цьому питанні не вийшло. Саме це стало ще однією причиною зміни риторики щодо ядерної зброї.

Саміт G20 на Балі

У листопаді 2022 року відбулася зустріч очільників 20 країн світу, серед яких був Китай та США. Саме в цей час Байден та Сі Цзіньпін висловилися категорично проти ядерної зброї. Навіть випустити офіційний прес-реліз, що зараз є в доступі на сайті Білого дому. Якщо коротко — він дублює думку, яку нещодавно висловила Мао Нін, критикуючи наміри Путіна розміщувати склади ядерної зброї в Білорусі. 

Цікавим є те, що така риторика Китаю та США не новина для світу. Вже багато разів ця думка висловлювалась, але в різних місцях та ситуаціях. Через це можна дійти висновку, що між ними може бути факт партнерства в російсько-українському конфлікті. Тобто, на перший погляд, неоднозначна позиція Пекіну насправді є дуже чіткою – Китай не має наміру бути партнером Росії. Тож заяви «провітрити» ядерну зброю в Білорусі зовсім не налякали світ, а навпаки – об’єднали його й виставили Путіна у дуже непривабливому ракурсі, що вже спровокувати нові кроки проти нього. 

Що з партнерами Росії?

Після висловлення позиції Пекіну, росіяни фактично залишилися з одним союзником — Білоруссю. Але до цього списку можна віднести ще й Іран, який ставить в пріоритет власну економіку та рішуче користується нагодою трохи заробити. Вже зараз відомо, що країна надає Росії дрони, військову техніку й планує продавати автомобілі іранського виробництва. 

Говорячи про Китай, тут питання залишається відкритим. ​​Сі Цзіньпіну не дуже подобається співпраця росіян з Іраном, але до вподоби розвивати власну економіку. Тож з союзниками питання дуже розмите та може змінитися буквально наступної години. 

Не варто виключати й те, що Іран має свої проблеми на фоні конфлікту з Ізраїлем, де зараз проходять протести проти судової реформи Нетаньяху. Фактично ізраїльський прем’єр-міністр вже у відставці, але має прийняти рішення: встигнути завершити розпочату реформу або вступити у війну з Іраном. Тож союзники Росії виглядають заклопотаними власними справами та не дуже зацікавлені в масовій підтримці у війні проти України.

Аналізуючи інфопростір, можна зробити висновок, що ядерний шантаж провалився та лише зблизив світ. Вже зараз відомо, що США та Британія будуть проводити навчання в Молдові, де все ще залишається “підвішеною” ситуація з Придністров’ям. 

Але фактично своїми діями Путін робить все можливе, щоб НАТО наблизило свої війська впритул до російських кордонів. Хто врешті-решт залишиться на стороні Кремля та чи буде очільник росіян робити нові спроби маніпулювати ядерним арсеналом — покаже лише час та нові події у цьому буремному світі.