Курську дугу прогинають в інший бік

Спочатку дві банальні історичні констатації:

Вперше, за більше ніж 300 років, Україна воює не на боці Росії, а проти неї. Навіть у шведсько-російській війні козаки воювали, як на боці Івана Мазепи і Карла XII, так і на боці  Петра І та Івана Скоропадського. (За останніх – більше). Між іншим, Івану Мазепі належала більша частина Курської області. В усіх наступних війнах, які вела Російська імперія, а тоді СРСР, українці воювали на боці Росії. У банді Муравйова, яка захопила Київ у 1918 році, теж були українці-більшовики.

Вперше з часів Другої світової територію Росії зайняли збройні підрозділи іншої держави. Офіційна українська влада детально не коментує цю операцію, але виходячи з того, що офіційна російська влада вже оприлюднила інструкцію для свого населення “як поводитися в умовах української окупації” і з того, що над будівлями офіційних установ у Суджанському районі Курської області з’являються українські прапори, можна зробити обґрунтоване припущення, що ЗСУ мають певний стосунок до подій, які мають місце тамечки.

Навіщо і що далі?

Трохи дратують українські коментатори, які говорять, що “операцію на Курщині слід було проводити років півтора тому”, що вона “ускладнить нашу оборону на південному сході”… Окремі “хороші росіянці” бідкаються, що операція унеможливить мирні перемовини [на умовах Кремля] щодо припинення війни.

Операцію здійснено тоді, коли для неї дозріли всі умови – накопичено техніку і боєприпаси, навчено та екіпіровано  особовий склад, вирішено питання логістики і головне – коли для неї склалися умови на інших фронтах.

Судячи, хоча б і з повідомлень російських офіційних ЗМІ, очевидну першу мету операції – відтягнути підрозділи окупантів з південно-східного напрямку, досягнуто.

Важко переоцінити політичні наслідки [українського] наступу – як в середині Росії, так і у світі. Не буду деталізувати – дивіться самі коментарі “хороших росіян” і хороших росіян та інших політичних експертів.

Тепер щодо перспектив розвитку наступу. Звісно не будемо [станом на сьогодні] фантазувати про місто Курськ чи Курську АЕС. Проте плацдарм, військові кажуть “балкон” створено. Російська оборона виявилася картонною, як і у випадку минулорічного  рейду Пригожина. Продемонстровано, що не лише рашисти здатні просуватися нашими теренами, але і рівно навпаки.

З огляду на продуманість першого етапу операції є підстави сподіватися на те, що і її наступні етапи будуть успішними і то не лише на Курській дузі.