Експерт з України розповів про причини, що вплинули на рішення США схвалити удари в глиб Росії

США зняли обмеження для України на удари ATACMS углиб Росії. Про те, які наслідки це тягне за собою, як на це рішення відреагує майбутня адміністрація Білого дому на чолі з новим президентом Дональдом Трампом, як розгортатимуться події у разі ескалації та багато іншого в інтерв’ю Minval.az розповів український військовослужбовець, політичний консультант Олександр Антонюк.

— Рішення США дозволити Україні удари вглиб Росії — обман демократів, підстава команди Трампа чи домовленість між Трампом і Байденом, як припускають деякі? Крім того, є думка, що Байден ухвалив це рішення у відповідь на відправлення північнокорейських солдатів на допомогу Росії. Що ви думаєте про це?

— Щодо дозволу — поки що ми обговорюємо повідомлення, яке було поширене в медіа, однак, звісно, ​​якщо говорити важливіше про факт дозволу, то ми очікуємо тепер на офіційне підтвердження цієї інформації. Твердження про «підставу» команди Трампа Байденом не підтверджені фактами і більше виглядають як теорії змови чи політичні інтриги.

Припущення про «домовленості» між Трампом і Байденом теж виглядають малоймовірними, оскільки їхні зовнішньополітичні підходи та інтереси суттєво різняться. Незалежно від заяв політиків різного рівня, слід пам’ятати, що рішення такого рівня завжди ухвалюється за участю Пентагону, Держдепу та адміністрації президента, що виключає спонтанність.

Реакція у вигляді дозволу завдавати ударів углиб Росії на відправлення північнокорейських солдатів на допомогу Росії може бути каталізатором цього рішення, але навряд чи є головним чинником. Основний мотив, ймовірно, пов’язаний із необхідністю посилити тиск на Кремль та позбавити його ілюзії безпеки у власних межах.

— Чи це говорить про внутрішню боротьбу в США?

— Внутрішні розбіжності щодо зовнішньої політики у США — не новина, і це рішення може бути частково пов’язане з дебатами всередині істеблішменту. Демократи та республіканці використовують ситуацію в Україні як аргумент у своїх політичних протистояннях. Однак важливо враховувати, що у питаннях національної безпеки та глобального лідерства США часто виступають як єдине ціле, особливо при зіткненні із зовнішніми загрозами. Думаю, це більше відображає баланс між різними політичними підходами, аніж реальну відкриту боротьбу.

— Як цю ситуацію «розрулюватиме» Трамп і чи приведе це до масової зачистки в Пентагоні?

— Трамп неодноразово критикував дипломатичні та військові ініціативи Байдена, що може означати, що він намагатиметься якийсь час обмежити залучення США до війни. Однак, враховуючи інституційну стабільність США, переконаний, що масові «зачистки» у Пентагоні малоймовірні, оскільки це може послабити американські позиції у світі. Найімовірніше, Трамп зосередиться на зміцненні контролю через призначення лояльних кадрів і перегляд стратегічних пріоритетів.

— Чи не вважаєте ви, що це ставить під загрозу варіант мирних переговорів, який задумав Трамп?

— Трамп, напевно, хотів би використати підхід «м’якої сили», але реалії війни диктують необхідність жорстких рішень. Коли йдеться про мирні переговори, важливо усвідомлювати їх глибинні аспекти та контекст. Це не просто конфлікт між двома державами — це цивілізаційна та екзистенційна війна, яка визначає майбутнє не лише України та Росії, а й усієї системи міжнародних відносин. Точки зіткнення у переговорах виходитимуть із корінних мотивів сторін. Україна бореться за своє право на незалежність, суверенітет та існування як вільну демократичну державу. Росія, своєю чергою, прагне повернути втрачений вплив, переписати правила глобального порядку та затвердити свою модель автократії як домінуючу.

Незважаючи на публічні заяви Москви, Росія демонструє готовність до переговорів, але лише на своїх умовах. Це створює ілюзію конструктивності, тоді як її справжня мета – виграти час для перегрупування сил.

У нинішніх умовах будь-які поступки агресору будуть сприйняті як сигнал слабкості та мотивація для подальшої ескалації. Тому критично важливо, щоб переговорний процес спирався на принципи справедливості та відновлення міжнародного права, а не на компроміси, які підірвуть довіру до демократичних цінностей.

Крім того, у Кремлі розраховують на зміну політичної кон’юнктури у країнах Європи. Там сподіваються, що до влади прийдуть лояльніші до Росії політичні сили, що створить передумови для ослаблення європейської підтримки України.

Більше того, якщо враховувати тенденції розвитку політичних циклів у низці європейських країн, існує ймовірність формування коаліцій, схильних до компромісів із Москвою. Це може супроводжуватися поглибленням економічної взаємодії та розширенням російської експансії на європейські ринки, навіть ціною інтересів інших країн ЄС.

Такий розвиток подій здатний спровокувати політичну кризу всередині ЄС, підірвавши не лише єдність союзу у питанні підтримки України, а й усталені принципи європейської солідарності та безпеки. Росія бачить у цьому шанс не лише послабити Євросоюз, а й використати хаос для зміцнення свого впливу на міжнародній арені. У разі таких ризиків будь-які поступки у переговорах непросто небезпечні, а й стратегічно неприпустимі.

— Чи буде реакція РФ у відповідь і якою вона буде?

— З військової точки зору, Росія з початку повномасштабної фази війни активно застосовує весь спектр засобів конвенційної війни та терору проти цивільного населення України. Це включає удари по критичній інфраструктурі, спрямовані на дестабілізацію та посилення тиску на тилові райони. Імовірні нові хвилі атак із використанням безпілотників, ракетного озброєння, а також провокації на кордонах з НАТО, щоб розколоти союзників України та викликати напругу в регіоні.

Росія діятиме багаторівнево, націлюючись як на внутрішні, так і на зовнішні аудиторії. По-перше, посилиться пропаганда, яка звинувачує Захід у ескалації конфлікту та «прямій участі» у війні. Кремль використовуватиме цю риторику для консолідації внутрішньої підтримки, наголошуючи на міфічній загрозі «існуванню Росії».

По-друге, на фронті можуть бути здійснені додаткові агресивні дії, включаючи посилені атаки на громадську інфраструктуру України. Це спрямоване на демонстрацію найвищої ціни, яку Київ платить за свої дії. Удари по енергетичних об’єктах, економічних вузлах та транспортній інфраструктурі стануть частиною цієї стратегії.

Нарешті, Москва активізує дипломатичні та гібридні заходи за межами своєї території. Енергетичний шантаж, кібератаки, підтримка протестних рухів у Європі та дезінформація будуть використовуватися для послаблення єдності ЄС та НАТО. Основна мета Росії – не лише утримати стратегічну ініціативу, а й спробувати змусити Захід переглянути рівень своєї підтримки України.

— Раніше адміністрація Байдена відмовляла у такому рішенні Києву, пояснюючи це можливою ескалацією. Що змінилося?

— Повторюся, що поки що ми обговорюємо повідомлення, поширене у ЗМІ, а не офіційну позицію Білого дому. Водночас, раніше адміністрація президента США відмовляла Україні в можливості завдавати ударів по території Росії, побоюючись ескалації конфлікту та втягування НАТО у пряме протистояння з Москвою. Однак з часом ситуація змінилася, і США, ймовірно, переглядають свою позицію з огляду на кілька факторів.

По-перше, Росія продовжує агресивну ескалацію війни, цілеспрямовано руйнуючи цивільну інфраструктуру України, що підтверджує намір Кремля продовжувати військові дії незалежно від стриманості України.

По-друге, чинник появи північнокорейських солдатів у лавах російських військ також вплинув рішення США. На тлі участі двох ядерних держав – Росії та Північної Кореї – у конфлікті стратегічна загроза для України значно зросла. Ця обставина посилила аргументи на користь перегляду позиції США, оскільки тепер Україна фактично стикається із загрозою з боку двох ядерних країн.

Нарешті, це рішення також демонструє, що США та їхні союзники вважають за важливе підтримувати Україну в її боротьбі, але з обережністю, щоб уникнути прямого залучення НАТО. Водночас варто зазначити, що у конфлікті не беруть участі країни ОДКБ, що наголошує на відсутності офіційної підтримки з боку інших членів цього блоку в російській агресії.

— Чи це може означати, що таким чином створюються умови для збереження Києвом позицій у Курській області РФ?

— Удари по об’єктах у Курській області спрямовані на підрив логістики та військових ресурсів Росії, а не збереження позицій. Україна діє в рамках самооборони, прагнучи запобігти новим атакам на свої території. Таке рішення США швидше буде спрямоване на підтримку стратегічних операцій України, ніж на довгострокове утримання будь-яких територій. Говорити про збереження позицій у Курській області некоректно, оскільки Україна зосереджена на відновленні своєї територіальної цілісності.