Перехід на зимовий час: декомунізація знов зачекає?

В останні вихідні жовтня, за відносно новою радянською традицією, що в УРСР бере початок з 1981 року, в Україні, яка стала спадкоємицею УРСР у використанні цієї дурниці, знов переведуть годинники на «зимовий час».

Чому дурниці? Тому що виникла вона з бажання чергового невігласа, на кшталт сучасних еко-активістів, попестити свої естетичні відчуття та «зекономити» електроенергію. Принаймні, таке пояснення найчастіше можна зустріти в різних джерелах, оскільки подібні «переходи» на +/- 1 годину взад-вперед практикувались не лише в СРСР.

Дехто вважає, що автором ідеї був почесний доктор Оксфордського університету, один з «батьків-засновників» США – Бенджамін Франклін, портрет якого знайомий чи не більшості населення світу через його присутність на банкноті номіналом в $100.  Хоча він і займавсь дослідженням природи електричного струму, але більш відомий як «батько паперових грошей» та належністю до масонів. Можливо гра з часом і була частиною його масонських практик, проте… достеменно зараз з цього приводу важко щось стверджувати, бо його робота від 1784 року, де згадується переведення годинників не дає точної відповіді щодо мотивацій Франкліна.

Наступним, кого вважають автором ідеї про необхідність запровадження «стрибків в часі» є англійський архітектор Уільям Віллет. Бентежна душа естета, в якого було безліч вільного часу і досить  мало реального завантаження роботою, дуже сумувала, коли восени бачила зачинені вікна будинків, повз яких він проїжджав під час вечірньої кінної прогулянки. А ще й кортіло увійти в історію як «економіст», що приніс до державної скарбниці додаткові 2,5 млн фунтів. Як депутат британського парламенту він лобіював просування закону про переведення годинників на 80 хвилин вперед/назад з метою «дати людям більше світла». На щастя, його колегам-парламентарям було чим займатись окрім задоволення естетичних потреб Віллета і законопроект залишився законопроектом.

Проте не в одного Віллета зачинені вікна викликали подразнення естетичного відчуття світу. Так, Король Великої Британії Едуард VII десь з тих самих міркувань оголосив перехід на літній час у королівському маєтку Сандрінгем, а згодом такі ж зміни він запровадив і інших маєтках королівської родини – у Віндзорі та Балморалі в 1908 році.

Під час Першої світової війни, 30 квітня 1916 р. в кайзерівській Німеччині вперше на території всієї держави було запроваджено літній час та зимовий час і пояснювалось це вже не естетикою, а саме необхідністю «економити» паливо, що тоді використовувалось не лише і не стільки для авто та танків і БТРів, а для виробництва електроенергії. Дизельні електростанції були поширені і в США і у Великій Британії та в російській імперії також. Тож під час війни цю «економливість» застосували й там. В 1916 році – британці, в 1917 – спочатку Тимчасовий Уряд, а потім вже більшовики, а 19 березня 1918 р. і Конгрес США ввів поділ на часові пояси та застосування на період війни літнього часу. Так, після війни все повернули на своє місце, але 1966 року Конгрес прийняв Uniform Time Act, вперше ввівши літній час у мирний період. В СРСР пішли далі, і окрім «літнього», який став «декретним» в 1930, з 1981 запровадили ще й сезонні переходи «зіма-лєто», тим самим збільшивши розрив між поясним часом та «законодавчим» на 2 години. Пояснювалось це також «економією». Декретний час в Україні скасували… а ось перехід «зіма-лєто» – залишився.

В реальності, жодної економії – тобто зменшення витрат за умов збереження якості робіт перехід «туда-і-обратно» ніколи не давав. Приблизно в 60-ті роки дослідження доцільності подібного проводили канадці і… з’ясували, що зменшення споживання електрики відбувається десь на 1%.

Щодо втрат у продуктивності праці через необхідність двічі на рік прилаштовувати організм до часового стресу – подібних глобальних досліджень знайти не вдалось. Проте останнім часом з’являються дослідження щодо негативного впливу подібного переходу на роботу серцево-судинної системи людини. Окрім того, низка досліджень в США довели, що люди, які живуть на західній межі часового поясу, для яких світає пізніше вранці та пізніше ввечері, сплять менше, ніж їхні колеги на східній межі часового поясу. Внаслідок чого вони мають вищий рівень поширення ожиріння, діабету, хвороб серця, раку грудей та інших видів раку та вищі витрати на охорону здоров’я в цілому. Вчені вважають, що ці проблеми зі здоров’ям можуть виникнути в результаті поєднання хронічного недосипу та «зміщення циркадних ритмів» – циркадного дисбалансу (циркадний дисбаланс відноситься до невідповідності часу між нашими біологічними ритмами та зовнішнім світом, іншими словами, час щоденної роботи, навчання або сну залежить від годинника, а не від сходу та заходу сонця). У свою чергу, Американська медична асоціація нещодавно закликала до постійного стандартного часу. А наприкінці 2022 року Мексика запровадила постійний стандартний час, посилаючись на переваги для здоров’я, продуктивності та економії енергії.

То варто Україні нарешті декомунізувати перехід часу «зіма-літо» і зупинитись на сталому стандартному часі.