Організація евакуації з Херсонщини та відсутність доступу до укриттів у Києві – що спільного?

Йде друга доба після того, як російськи окупанті підірвали греблю Каховської ГЕС, що стало причиною еконоциду та масового затоплення житлових масивів, селищ та сіл Херсонської області.

Про можливість подібного перебігу подій експерти попереджали зазделегідь. Ще в жовтні 2022 року український політичний експерт Валерій Клочок публічно презентував свій прогноз щодо цього із зазначенням наслідків.

Відповідно, можна було б розраховувати на те, що вітчизняні можновладці матимуть достатньо часу, щоб організаційно підготуватись і до евакуації населення з території лиха і до інформаційної кампанії як внутрішньоукраїнської так і закордонної, бо протидіяти ворогові доводиться і в іноземних ЗМІ також.

На цей час мали бути, щонайменше, вирішені наступні питання:

1. Що входить до екстрених засобів реагування на підрив дамби? Хто персонально має відповідати за їх наявність та готовність до експлуатації і логістику доведення до місця подій?
2. Де і хто має/розробляв план екстрених дій, комунікацій та чи доведені до потенційних виконавців (які теж мали бути заздалегідь призначені) технічні та організаційні плани?
3. Хто зараз відповідає за збереження життя людей та зменшення шкоди? Кого слухати і що робити людям на місцях? Чи достатньо рятувальників? Хто і як буде це оцінювати? Що й кому робити за умов нестачі людського чи матеріального ресурсу, до кого звертатись?
4. Хто має звернутися за допомогою (за потреби) до міжнародних організацій?
5. Хто відповідає за евакуацію: куди, на яких умовах, на який термін, яке забезпечення?
6. В який спосіб буде відбуватися організаційне забезпечення охорони майна на покинутих територіях – державного, комунального та приватного, та запобігання мародерству? Чи є у поліції план та технічні засоби для цього? Чи є плани щодо домовленостей з окупаційними військами щодо припинення вогню на територіях, де відбуватиметься евакуація чи цього неможливо досягти в принципі?
7. В який спосіб буде оцінюватись вартість втраченого громадянами майна та яким буде механізм компенсацій (якщо інше не передбачено у вигляді системи страхових виплат, наприклад)?

Відповіді на всі ці питання вже давно мали бути підготовані і не за конкретною катастрофою, а за класифікацією їх! Тобто: затоплення території площею ХХХ кв. км., де перебуває ХХХ ХХХ тих, хто потребує евакуації, є ускладнення у вигляді (перелік додається), є ризики (перелік додається), потреба у кадрах з числа ДСНС, ЗСУ, ОМС, волонтерів тощо (розрахунок додається), бюджетування робіт здійснюється з (визначено джерело), відповідальні за… і далі розпис по функціям, посадам та поособово! Загальне керівництво покладено на (державний орган – постійний чи тимчасово створений), керівник – ПІБ.

Поки що нічого з цього непомітно і роботи ведуться паралельно безліччю різних структур від усюдисущих працівників ДСНС, які виявляються, найчастіше, відповідальними за все на світі і до волонтерів включно.

І так відбувається кожного разу, коли трапляється якийсь форс-мажор. Незалежно від його природи. Ну а потім всі дивуються та обурюються тому, що західні журналісти та політики дозволяють собі вислови на кшталт «не все так однозначно». Або вчергове контатують факт, що влада виявилась неготовою до форс-мажору чи нічого не робить, як у Києві із укриттями. Та ще й кошти «кудись» зникають.

Нагадаю, що наразі Київська міська прокуратура спільно зі слідчими столичного главку поліції та оперативними працівниками УСР у м.Києві Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції України розслідують факти неправомірних дій з боку службових осіб органів місцевого самоврядування, які у змові з підрядниками здійснюють заволодіння бюджетними коштами, виділеними на ремонт та укомплектування укриттів та споруд цивільного захисту у м. Києві (ст. 191, 366 КК України). У межах слідства зібрано докази, які підтверджують злочинні дії та змову замовників робіт з переможцями тендерів, направлені на розтрату та заволодіння бюджетними коштами під час реконструкції об’єктів укриття. Загалом, за даними КМДА, у 2022-2023 рр. з міського бюджету на облаштування укриттів виділено 1,2 млрд гривень.

Тож можна лише уявити собі, які фантастичні кошти будуть «засвоєні» на евакуації мешканців Херсонщини в умовах відсутності чіткої схеми виконання робіт та переліку відповідальних за них із зазначенням повноважень та критеріїв оцінки виконання функціональних обов’язків.

Взагалі, як слушно зауважив вітчизняний експерт з ризик-менеджменту Олексій Тимофєєв: «Органи державної влади та її посадові особи не мають право посилатись на війну як на фактор зниження або зняття відповідальності в сфері своїх обовʼязків. Немає зараз такої відповіді – «іде війна, чого ви хочете». Війна – це фактор, який не послаблює, а рівно навпаки – підсилює вимоги до усіх, хто виконує критичні функції. Форс-мажор в цивільному праві і в ризик-менеджменті діє діаметрально протилежним чином. Це базове правило в бізнесі, яке для умов війни та в масштабі держави стає абсолютним».