Обірвані життя: чому війна не єдина причина передчасної смерті українців

Українці стали жити менше. Середня очікувана тривалість життя за останні 3 роки зменшилася аж на 10 років. Замість середніх 66 років українські чоловіки живуть тепер в середньому 57. А жінки замість 76-ти лише 70-т.  Таку шокуючу статистику оприлюднило Мінсоцполітики. Звичайно, ключову роль у зменшенні тривалості життя відіграє війна. Але це далеко не єдина причина того, що українці живуть менше за інші народи. Де і чому проживає найбільше довгожителів та як подовжити життя в нашій країні давайте розберемося у матеріалі.

Африкансько-європейська прірва

Якщо поглянути на загальносвітову статистику, то середня тривалість життя станом на кінець  минулого року складала 73,4 роки. Чоловіки на Землі в середньому проживають 70,8 років. Тоді як жінки 76.

Загалом тривалість життя населення нашої планети зростає. Лише у період з 2000 по 2016 рік середня очікувана тривалість життя в усьому світі збільшилась на 5,5 років.

Однак узагальнення та усереднення тут, як і в багатьох інших питаннях, справа невдячна.

Адже тривалість життя в бідних і високорозвинених державах відрізняється просто кардинально. Так, у Західній Африці люди живуть в середньому 57,7 років, тоді як в Західній Європі на понад два десятиліття довше – 82,7 року.

Тривалість життя як окремої людини, так і населення країни в цілому залежить від низки  факторів. На першому місці йдуть соціально-економічні умови. Адже вони  впливають на загальне благополуччя, ризик виникнення хвороб чи стресу та доступ до медичних послуг.  

Водночас, як не дивно, внесок системи охорони здоров’я у тривалість життя складає лише 10%. 20% – це генетика, яка визначає хвороби, які може успадкувати людина. Ще 20% – екологія. Решта 50% здоров’я визначає спосіб життя  – умови праці, звички, харчування, моральне і психологічне навантаження, матеріально-побутові умови. Тому не дивно, що у розвинутих країнах люди живуть довше, ніж у бідних.  

Європейське довголіття

Тривалість життя в Європейському союзі зростає в середньому на 2 роки за десятиліття. Така тенденція триває ще з 1960-х років.

Найдовше європейці живуть в Іспанії (83,3 роки), Швеції (83,1 рік), Люксембурзі та Італії (82,7 роки).

А в окремих містах і провінціях живуть іще довше. Наприклад, в Мадриді середня тривалість життя 85,4 роки.

За прогнозами, до 2050 року люди віком 65 років і більше становитимуть чверть населення ЄС. Причому експерти говорять про великі шанси у більшості дітей, які народилися після 2000 року у Німеччині, Франції, Італії та інших розвинених європейських країнах, дожити до 100-річчя.

Така тенденція змушує європейські уряди розробляти програми, які б дозволяли залучати в активне соціально-економічне життя все більше літніх людей.

Цікаві факти або освіта продовжує життя

Численні дослідження  показують, що є  пряма кореляція між зростанням ВВП на душу населення та  збільшенням середньої тривалості життя. Чим краще розвивається країна, тим більше шансів у людей прожити довше.   

Вчені виявили ще одну цікаву особливість, що  тривалість життя продовжує освіта. І це відбувається незалежно від віку, статі, розташування, соціального та демографічного походження.

Дослідження показують, що ризик смерті знижується на 2% із кожним додатковим роком навчання.  Користь 18-річної освіти можна порівняти з користю від вживання ідеальної кількості овочів. Зовсім не ходити до школи так само шкідливо, як випивати п’ять і більше алкогольних напоїв на день або викурювати десять сигарет на день протягом 10 років. Хоча користь від освіти найбільша для молодих людей, люди старше 50 і навіть 70 років, як і раніше, отримують користь від впливу освіти. Дослідники не виявили суттєвої різниці в ефектах освіти між країнами, що досягли різних стадій розвитку. Це означає, що триваліша освіта однаково ефективна в багатих країнах, як і в бідних країнах.

Робота над довголіттям або британські збої

На прикладі Великобританії можна побачити, що над продовженням життя населення потрібно працювати постійно. Просто пришвидшувати темпи економічного розвитку недостатньо. У певний час позитивний ефект від економічних  умов загальмується.

Як і в багатих інших країнах у Великобританії середня тривалість життя зростала майже 200 років. Але на початку 2010-х років щось пішло не так. Сьогодні країна показує найгірші результати серед своїх європейських сусідів. Очікувана тривалість життя у  – 81 рік – всього на вісім тижнів більше, ніж у 2011 році. Тоді як за прогнозами на цей час вона б мала складати уже 83 роки. Можливо комусь здається, що це не надто велика різниця, але статистика каже інше.  За період з 2012 до 2022 року приблизно 700 тисяч британців померли раніше, ніж могли б. Якщо відкинути смерті від ковіду, то все одно залишиться 250 тисяч невиправданих смертей.

Так, переважно британці помирають у похилому віці. Але в країні зростає смертність серед 30-49-річних. В одній лише Шотландії за десять років кількість смертей від наркотиків збільшилася у понад два рази.

Найбільше очікувана тривалість життя падає серед найбідніших верств суспільства. І тут одразу стають очевидні  недопрацювання. По-перше, діагностика. У бідних британців на 20% вища ймовірність того, що рак буде діагностовано на пізнішій стадії, коли хворобу складніше та дорожче лікувати. По-друге, профілактика. В країні значно скоротилося фінансування заходів громадської охорони здоров’я. А це впливає на розвиток інфарктів та інсультів.

Україна пасе задніх

Впродовж майже 30 років своєї незалежності Україна залишалась на останньому місці за середньою тривалості життя серед країн Європи. Так, цей показник дещо зростав, але значно повільніше, ніж міг би. І падати він почав ще до повномасштабного вторгнення.

Середня тривалість життя українців з 1993 року збільшилась з 68,29 років всього до 71,76  станом на 2018 рік.

А у 2020 році середня тривалість життя українців скоротилась майже на рік, у порівнянні з 2019 роком.  

Лякаючий прогноз

За оцінками Мінсоцполітики, у 2050 році на території нашої країни проживатиме 25,2 млн осіб. Це майже на 10 млн менше ніж зараз і удвічі менше ніж було в 90-х роках.

Головною причиною такого песимістичного прогнозу є війна. Але вона не єдина.

У 2020 році основними причинами смерті серед населення віком до 65 років в Україні були захворювання системи кровообігу (39,1 %), новоутворення (19,1 %), зовнішні причини (13,0 %), захворювання органів травлення (9,6 %).

Надмірна смертність чоловіків

Зараз багато молодих парубків, яким ще жити б і жити, гинуть на фронті. Але Україні і раніше була притаманна висока чоловіча смертність. Різниця у тривалості життя між жінками і чоловіками станом на 2020 рік була майже 10 років.

Чоловіча смертність перевищувала жіночу у всіх вікових групах. Найбільше – у  понад 3 рази – серед 25–34-річних. Такі гендерні відмінності передусім пов’язані з особливостями способу життя, зайнятістю в шкідливих та небезпечних умовах та рівнем самозбережувальної поведінки. Чоловіки надто пізно реагують на проблеми зі здоровʼям. Більше курять та зловживають алкоголем. За даними ВООЗ, станом на липень 2023 року в Україні курили 27,4 % дорослих. Зокрема  44,0 % чоловіків та 13,7 % жінок. А алкоголь, за даними Держстату, щороку ставав прямою причиною смерті понад 8 тис. громадян, з яких 80% саме чоловіки.

Чоловіки передчасно помирають у 2,3 разу частіше за жінок. Особливо високою порівняно із жінками є смертність чоловіків внаслідок зовнішніх чинників (83,8 % серед усіх померлих у віці до 65 років).

У молодих вікових групах саме зовнішні чинники є головною причиною смертей. Так, найпоширенішою причиною смерті хлопчиків і юнаків у віці 10–19 років у 2020 році були навмисне самогубство та випадкове утоплення і занурення у воду, чоловіків у віці 20–34 роки – навмисне самоушкодження.

Як продовжити життя в Україні

Повномасштабна агресія рф спричинила суттєве зростання смертності українців. Наші люди гинуть на фронті, помирають через  ракетні обстріли, не мають змоги вчасно потрапити до лікарів на окупованих територіях та в районах активних бойових дій.

Зведені оцінки щодо кількості та статево-вікової структури осіб, які загинули через вторгнення, ми побачимо в майбутньому. Але вже зараз зрозуміло, що війна критично підвищила рівень передчасної смертності українців.

Найважливішим чинником зниження смертності й збереження людських життів є припинення воєнних дій. Але досвід інших країн показує, що після завершення війни смертність може не відразу повернутися на довоєнний рівень. А ще нам треба думати, як подолати фактори  передчасної смертності, які були поширені в Україні до лютого 2022 року.

Зокрема  ми маємо зосередитись на 3 важливих аспектах.

Самозбережувальна поведінка. Потрібно мінімізувати поведінкові фактори смертності. Тобто формувати навички  здорового харчування, безпечного управління транспортними засобами, належного реагування на повітряні тривоги, регулярних медичних оглядів. 

Громадське здоров’я. Потрібно проводити заходи з профілактики захворювань системи кровообігу, травмувань на виробництві, інших профілактичних заходів з охорони здоров’я населення.

Доступна медицина. Слід адаптувати мережу закладів охорони здоровʼя до конкретних потреб населення – зробити медичні послуги доступними та якісними. Обов’язково врахувати, що у нас  зростає кількість осіб з інвалідністю і вони мають отримувати належну медичну та соціальну допомогу по всій країні. Слід сприяти збереженню людської гідності та високої якості життя у період хвороби та лікування.

А ще нам потрібно врахувати досвід західних країн і дбати про підвищення якості життя. Адже, як ми уже говорили раніше, чим розвиненіша країна, тим більше шансів у людини прожити повноцінне життя. Зрозуміло, що сьогодні головне Перемога, але її кінцевою метою  має бути можливість українців жити довго і щасливо.

Не забувайте, що ніхто не зможе подбати про здоров’я людини більше, ніж вона сама. Тому бережіть себе! Не дозволяйте стресу заганяти вас у депресію та вкорочувати віку – намагайтеся мислити позитивно та робити усе від вас залежне, щоб продовжити свої життя.