Голод на планеті, що потопає в харчових відходах: як подолати дисбаланс

Напередодні дня Землі, який світ відзначив цього тижня, ООН оприлюднили шокуючу статистику, що 10% населення планети голодає, тоді як майже чверть їжі, виробленої у світі, гниє у смітниках. За даними організації у світі в стані постійного голоду живуть 783 млн людей. Чому надлишки харчів не потрапляють до голодних людей, як напад росії на Україну поглиблює продовольчу кризу та чому ніхто не говорить про недоїдання українських пенсіонерів, давайте розберемось у матеріалі.

Російський удар по продовольчій безпеці

Коли я читаю чергову новину, що в українських портах ракети чи дрони знову знищили зерно, то постійно думаю, скільки голодних людей можна було б нагодувати цим продовольством, якби росія свідомо і цілеспрямовано його не спалила.  

Вторгнення росії в Україну показало слабкість глобальної продовольчої системи. Дефіцит зерна в Чорноморському регіоні спричинив різке подорожчання. За прогнозом 
Міжнародного комітету порятунку (IRC) в довгостроковій перспективі скорочення експорту українського зерна вплине на систему закупівель Всесвітньої продовольчої програми. Саме вони відповідають за поставки країнам, які опиняються в ризику голоду. Через подорожчання під загрозою можуть опинитись поставки продовольства до найбільш вразливих регіонів.  Зверніть увагу, що протягом останнього року саме Україна постачала 80% пшениці для операцій Всесвітньої продовольчої програми в Афганістані, Ефіопії, Кенії, Сомалі, Судані та Ємені. Крах Зернової угоди означає, що пшеницю та зерно потрібно буде закуповувати в інших країнах, де ціни на неї зростатимуть. Це суттєво збільшує ризики смерті від голоду у вразливих країнах.

Голод 21 століття

Щогодини у світі від голоду вмирають 300 дітей. Коли бачиш цю статистику важко уявити – як це в принципі можливо. Адже сучасний світ переповнений продуктами харчування. Тисячі благодійних організацій по всьому світі збирають допомогу  нужденним і в зони бойових дій, і в бідні країни. Чому ж тоді діти продовжують помирати голодною смертю?

Для початку давайте розберемось, що таке голод у сучасному його розумінні? Це не повна відсутність продуктів, як ми звикли собі уявляти. За визначенням Організації ООН з продовольства й сільського господарства – голодом вважається споживання менш як 1,8 тис. ккал на добу.

Якщо ви не фанат здорового харчування і не можете уявити скільки це у харчах, то просто зайдіть в будь-яку пошукову систему і вам одразу кинеться в око величезна кількість збалансованих меню на 1,8 ккал. Це саме той мінімум, який людина повинна вживати  якщо вона сіла на дієту для схуднення. І кожне таке меню включатиме: каші, фрукти і сухофрукти, овочі, м’ясні чи рибні страви. Тобто чималий перелік продуктів, щоб організм отримав необхідні корисні елементи при обмежених кілокалоріях. Очевидно, що буханка хліба чи тарілка каші не задовільнить потребу організму в поживних речовин. У більшості випадків діти помирають від хвороб спричинених недоїданням. І це основна причина смерті  аж третини дітей у світі.

Голодування затримує ріст

Якщо через недоїдання дитина і не помре, то це все одно згубно вплине на її розвиток та здоров’я. Діти, які часто недоїдають  розумово і фізично відстають від однолітків, що мають нормальне харчування. IQ  дитини, яка росте впроголодь, може знизатися аж на 15 пунктів.

За даними організації Save the Children, через недоїдання, у 170 млн дітей у віці до п’яти років спостерігається затримка росту.

Половина усіх дітей світу, які мають такі проблеми, живуть у 5 країнах:  Пакистані, Бангладеш, Індії, Перу та Нігерії.

В Індії недоїдає половина усіх дітей, а чверть взагалі ходять голодними. В Афганістані щороку від голоду вмирають понад  30 000 малюків.

Проблема недоїдання й загалом голоду дуже актуальна для багатьох країн Африки.

Пенсіонери, яких немає в статистиці

Про проблему з продовольством в Україні говорять лише в контексті бойових дій. Так, нам направляють гуманітарну допомогу. Так, у прифронтові регіони везуть багато продуктів.

Але ніхто ніколи не говорить про недоїдання українських пенсіонерів у мирних містах. А це непоодинокі випадки. Якщо оцінювати харчування літніх людей з точки зору визначення  голоду за класифікацією ООН, то дуже багато пенсіонерів однозначно голодують.

Привозячи допомогу одиноким людям похилого віку, ми дуже часто бачимо таку бідність, що  ні про яке меню у 1,8 ккал на день мова не йде. Я вже неодноразово говорив, що неадекватне визначення  прожиткового мінімуму в Україні приховує реальне голодування людей. Сотні тисяч, якщо не мільйони українських пенсіонерів витрачають усі свої пенсії до копієчки на лікування і компослуги, не лишаючи на продукти практично нічого.  Але ніхто чомусь не розповідає як недоїдання впливає на здоров’я цих людей. Ніхто не рахує скільки років ще могла б прожити людина, якби мала змогу харчуватись  повноцінно і збалансовано.

Голод і харчове марнотратство

Якби на землі був дефіцит харчів проблему голоду хоч якось можна було б зрозуміти. Але ж ні. Щороку у відходи потрапляє 1 млрд тон харчів. Фактично чверть вироблених людством продуктів опиняється на смітнику. І це попри те, що близько половини з них є придатними до споживання.

Очевидно, що людина, яка не доїла гамбургер чи викинула в корзину просрочений йогурт десь в Києві, не може передати його голодуючим дітям в Африку. Але ж поділитись продуктами поки вони ще придатні для вживання з  українським пенсіонерами можна було б?

Так, для боротьби з голодом в планетарному масштабі потрібні глобальні ініціативи. Задумайтесь, харчове марнотратство приносить світовій економіці збитки  в понад 1 трлн дол щороку. І якби умовно, усі країни запровадили новацію, що з кожної проданої пляшки молока, в якої закінчується термін придатності, частина коштів йшла на закупівлю продовольства голодуючим країнам, я впевнений, що виграли б усі. Максимальна популяризація такого кроку дозволила б прогодувати чимало голодних людей, а на смітники потрапляли б значно менше зіпсованої продукції.

Я не хочу сказати, що нічого в світі не робиться для боротьби з марнотратством. В наступному матеріалі обов’язково розберемо ефективні світові практики, як можна поділитися продуктами з нужденними та скоротити харчові відходи. Але ми справді приділяємо цьому надто мало уваги. Голодують люди не тільки в далекій Африці, але й буквально у вас по сусідству. І про це треба кричати, щоб достукатися до людей та спонукати їх відмовлятися від зайвого і ділитись з тим, хто цього потребує.