Зеленський сказав виборам “НІ”, але так думають не всі…

Скандал з екснардепкою від ВО «Свобода» Іриною Фаріон, котра звинуватила військових, зокрема бійців “Азову” та 3-ї ОШБр, в тому, що вони спілкуються російською мовою, а відтак “не може назвати” їх українцями цілком очікувано викликав неймовірну хвилю обурення в суспільстві. Дата цього скандалу збіглася з річницею так званої «великої жовтневої соцреволюції», котру організували та здійснили більшовики-комуністи. Було б не зовсім справедливо зараз пов’язувати Фаріон з ними, але вона направду була в лавах компартії срср і, як стверджує сама, займалася «руйнуванням комуністів з середини». Ну ок, приймається.

Загалом я особисто за виключно українську мову в Україні, українське мовне середовище без російської, принципово не даю коментарів російською на телеканалах, радіо та ютбумайданичках, вітаю тих, хто відмовляється від російської в побуті та на публіці. Втім розумію, що усі відразу не перейдуть на українську і вітаю також найменші спроби тих, хто крок за кроком використовує все більше і більше українських слів у спілкування чи переписках російською. Таке відзначаю, як серед цивільних так і військових.

Але не розуміти тонкощі мовної проблеми в Україні, особливо нині, Фаріон не може. Відтак розцінюю її заяву, як свідому провокацію – абсолютно несвоєчасну і недоречну.

Навіть український омбудсмен Дмитро Лубінець звернувся до Національної поліції, СБУ, Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо перевірки зазначеної інформації та вжиття відповідних заходів. Взагалі схоже на нонсенс – той, хто відстоює українську, став на захист російськомовних. Упс…

Нагадаю вам ще один скандал з ВО «Свобода». Це було давно, але в сучасній історії України. Улітку 2004 року, під час президентської кампанії, депутат блоку “Наша Україна” Олег Тягнибок закликав на горі Яворина “віддати нарешті Україну українцям”. “Вони не боялися, як і ми зараз не повинні боятися, вони взяли автомат на шию і пішли в ті ліси, вони готувалися і боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою та іншою нечистю…”.

Закінчилося це великим публічним скандалом, котрий я пам’ятаю особисто. Тягнибока виключили з “Нашої України” за “ксенофобські висловлювання”, а ВО “Свобода” за «дивним» збігом обставин вирушила в самостійне політичне плавання. А команда Ющенка розвіяла сумніви щодо антисемітських настроїв.

Совпадєніє? Не думаю.

Так сталося і цього разу з Фаріон. Хоча в непослідовності їй закинути складно – вона завжди виступала вкрай радикально за українську мовую.

Далі більше.

Зі схожим (схожість поясню нижче) скандалом у вівторок зашкварився і нардеп від “ЄС” Ар’єв, котрий з посиланням на “надійне джерело” заявив, що міністр оборони вніс подання на Ставку Верховного Головнокомандувача про звільнення Залужного. Спочатку він спростував це сам, а потім підключився навіть сивочолий гетьман Порошенко і заявив, що наразі українці не мають права на “політичні ігри, хайп і вибори”.

Також совпадєніє? Не думаю.

В ситуацію з фейком від ЄС про звільнення Залужного втрутився цілий Міністр Рустем Умєров, який порівняв фейкову заяву Ар’єва щодо звільнення Головнокомандувача із роботою російських пропагандистів. Що тут скажеш? – ні дать, ні взять…

Але чи правий Умеров?

Кілька днів тому неа болтах секретар ради безпеки росії Микола Патрушев заявив про існування в Україні дієздатних проросійських сил, що “чекають свого часу”. Ані «Свободу», ані ЄС такими назвати язик не підніметься, але те, що їх представники виступили в ролі класичних корисних ідіотів – то це факт.

Поряд з тим все ж таки Патрушев має рацію – активізувалися в Україні політичні проекти, як то Арестович, Бойко та Ко з проросіською риторикою, повернулися у вітчизняний інформпростір численні проросійські політологи та експерти, які активно мовлять не лише в Ютубсегменті, а й на телеканалах в Україні.

До чого все це? – до виборів, друзі, до виборів… Хоча президент сказав, що вибори не на часі. Але ймовірно не уточнив, що вибори сьогодні не на часі. А завтра може бути й по-іншому.