Україна переживає кризу політичного лідерства

Українські політичні еліти звикли спиратися на соціологію, тобто на те, чого хоче суспільство. Це протирічить політиці. Тому що політика – це завжди про ідеї. Політика передбачає концептуальне лідерство та пропозиції, які виходять за межі усталеного бачення суспільства. Якщо ж постійно запитувати у широких мас, чого вони хочуть, – це шлях в нікуди. У такому випадку політик не є прапороносцем попереду колони, а він просто весь час намагається вгадати, куди ця колона буде йти, щоби крокувати попереду неї.

Саме так українська політика існувала у режимі політичної боротьби. Через це правили бал здебільшого політтехнології, коли від політиків не вимагалося формувати політичні пропозиції та ідеї, а достатньо було запитати у населення, чого воно хоче. В умовах без війни для України це був перманентний стан, в якому ми еволюціонували по інерції.

Однак такий підхід не годиться для затяжної війни, в якій ми зараз перебуваємо. У затяжній війні перемагає той, хто краще організований, здатний ефективніше використовувати ресурси та синхронізувати тили і фронт.

Українським елітам необхідно вийти з ситуації, коли їхня поведінка залежить від результатів соціології. Нам потрібно повернутися до політичного лідерства. У 2024 році нам необхідно добитися кращої якості управління і вибудувати модель демократичної держави, яка зможе у затяжній війні протистояти автократичному режиму, в якого більше ресурсів.

Так склалося, що на другому році Україна зіткнулася з проблемою політичного лідерства, коли ніхто не хоче брати відповідальність за непопулярні рішення. Однак важливо усвідомити, що без політичного лідерства та візії, як забезпечити мобілізацію національної економіки і трансформувати управління, неможливо виграти війну.    

Окремо хотілося б зауважити щодо питання авторитаризму. Дискусії про необхідність переходу до авторитаризму – це спроба знайти просте рішення для дуже складної проблеми. Варто говорити не про авторитаризм, а про побудову демократичної і правової держави. Демократії нам не бракує, ми її експортуємо в Європу. Втім, окрім демократичної, держава має бути ще й правовою, оскільки саме правова держава забезпечує процедури. І лише у такому випадку демократія в країні працює.

Наявність процедур, конкуренція ідей та політичне лідерство вчать під час війни відповідальності, яка робить армію і країну ефективнішою у протистоянні з ворогом.