Легітимність президента Зеленського після 20 травня поза сумнівом

У дискусіях щодо проблеми легітимності президента Володимира Зеленського я опираюся на позицію фахівців з конституційного права. Їхня позиція однозначна – після 20 травня президент залишається абсолютно легітимним. Конституція чітко передбачає неможливість проведення парламентських виборів під час воєнного стану. Ця логіка поширюється на інші статті. Крім того, є логіка безперервності влади.

Чому, власне, виникло питання легітимності президента. Влада сама спровокувала цю тему, коли намагалася у жовтні-листопаді минулого року організувати президентські або парламентські вибори, чи то і президентські, і парламентські вибори. За останні півроку ніхто з представників влади не казав, що проведення виборів заборонено Конституцією. Всі посилалися на закон про вибори, який, як ми розуміємо, можна швидко змінити, знайшовши у парламенті 226 голосів. Федір Веніславський був єдиним, хто чітко заявив, що Конституція забороняє проведення виборів. Не виключаю, що це коштувало йому посади представника президента у ВРУ.

В історії з легітимністю всі крапки міг би розставити Конституційний Суд. І тоді не було б ні заяв про операцію «Майдан-3», ні російських інформаційних кампаній, ні інших спекуляцій. Однак з КС є проблема – там зараз лише 13 з 18 суддів. Призначення решти суддів затягується. Для ухвалення рішення у Конституційному Суді має бути 10 голосів, а їх може не знайтися.

Водночас заперечувати легітимність президента Зеленського вкрай небезпечно. Якщо немає перспектив отримати роз’яснення Конституційного Суду, необхідно організувати низку публічних заходів за участю провідних експертів з конституційного права і колишніх суддів Конституційного Суду, які нададуть фахові пояснення, щоби у суспільстві зникли питання щодо легітимності президента. Крім того, влада і опозиція мають укласти пакт або підписати документ з узгодженою позицією з цього питання.

В Україні без того непроста внутрішньо-політична ситуація. Кабмін де-факто припинив існувати як самостійний суб’єкт. Парламент відхиляє 70% урядових законопроєктів, зокрема й тих, які стосуються військовослужбовців і функціонування армії. Якщо до існуючих проблем додасться проблема легітимності президента, країна опиниться за крок до катастрофічної політичної кризи.