УКРАЇНА ВИЗНАЧАТИМЕ РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ У США
25 квітня чинний президент США Джо Байден офіційно оголосив про наміри вдруге змагатися за президентську посаду на виборах 2024 року. Попри результати соціологічних опитувань (згідно з якими більшість виборців Демократичної партії вважають, що йому не потрібно переобиратися на другий термін), це рішення є не лише цілком очікуваним, але й безальтернативним. Адже, на відміну від Республіканської партії, внутрішня конкуренція претендентів на головну посаду в країні у демократів практично відсутня. Що, безумовно, має не лише свої плюси, але й мінуси.
Стартові можливості
Зі старту президентської кампанії Байдену доведеться зіткнутися з трьома викликами. По-перше, це рейтинги. Свіже опитування Reuters/Ipsos показує, що лише 39% американців схвалюють його роботу. Цифри треба міняти у кращий бік, причому робити це швидко. Адже в американській політичній традиції рейтинги мають характерну особливість – спочатку їх складають на основі громадської думки, а потім вони самі починають визначати та змінювати громадську думку. Тож тривала негативна тенденція щодо підтримки того чи іншого кандидата здатна поховати його перспективи на самому початку кампанії – причому незалежно від того, що він і як буде робити далі.
По-друге, це похилий вік претендента. Попри загальну толерантність, характерну для західних суспільств, на це все більше і більше звертають увагу. І заяви та дії Байдена аналізують саме з точки зору його здатності приймати виважені та обґрунтовані рішення, а також вміння управляти не стільки державою, скільки передусім собою.
По-третє, це конкуренти. Точніше, один конкурент – Трамп. Останній робить все можливе для того, аби перевести майбутню кампанію у формат виключно особистого протистояння двох кандидатів. Це, на думку Трампа, дозволить йому персоніфікувати будь-які кримінальні переслідування проти нього та подати їх не, як роботу правоохоронних органів та судової системи, а як звичайну помсту Байдена. Зрозуміло, що діючому президенту США необхідно цього максимально уникати, але поки не ясно, як правильно це зробити. Є певні сподівання на внутрішню боротьбу у стані республіканців, однак не факт, що це спрацює. Трампу немає чого втрачати, тож він буде й надалі піднімати градус протистояння.
Україна у центрі кампанії
Не викликає жодних сумнівів той факт, що Україна опиниться у фокусі президентської кампанії в США. Про неї говорили, говорять і будуть говорити – причому, як у контексті протистояння росії, так і власне внутрішньої політики (запобігання та протидія корупції, реформи тощо). Тональність цих розмов буде різною – і нам слід до цього пристосуватися. Не звикнути, а саме пристосуватися – щоб вміти вчасно та ефективно реагувати на ті речі, які не дуже будуть нам подобатися.
Водночас для Байдена «українське питання» може – і повинно – стати ключовим у його кампанії. По-перше, майже дві третини американців (незалежно від партійної приналежності) тією чи іншою мірою підтримують нашу країну. Тож цим електоральним ресурсом слід правильно скористатися. По-друге, адміністрація діючого президента США, зробила вже стільки для підтримки України, переслідуючи при цьому дві ключові мети – допомогти Україні вистояти та не допустити Третьої світової війни, що зупинятися на півдорозі буде не те щоб не правильно, а просто безглуздо. Тим більше, що перемога України фактично гарантує Байдену переобрання – навіть на фоні різних внутрішніх проблем.
Однак для цього адміністрація діючого президента США повинна врешті-решт відійти від «золотої середини» підтримки України – причому, як за масштабами і «асортиментом», так і темпами підтримки. А також чітко визначитися, ким вона хоче бачити Україну – звичайним партнером або справжнім союзником. Зрозуміло, що останнє передбачає членство України в НАТО та двосторонні чи багатосторонні безпекові гарантії на шляху до членства в Альянсі. І це може стати ключовою темою президентської кампанії Байдена. Тим більше, що у нашої держави зберігається не лише двопалатна, але й двопартійна підтримка в США, що явно на руку саме діючому президенту, а не його потенційним конкурентам.
Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку
Залишити відповідь
Для коментування запису потрібно авторизуватися
Коментарів немає