П’ята Річ Посполита?

В ході нещодавнього візиту Президента Володимира Зеленського до Польщі, він зокрема заявив, що «у майбутньому між нашими народами не буде існувати жодних кордонів, зокрема, історичних».

Що це може означати практично?

• Не буде прикордонного контролю.

• Діятимуть внутрішні документи.

• Працевлаштування, підприємництво, навчання, лікування, відпочинок стануть однаково доступними громадянам обох країн на всіх їхніх територіях.

Для українських роботодавців польський ринок праці вже є певною проблемою, бо польські роботодавці пропонують українським робітникам кращі умови, створюючи дефіцит робочої сили в певних галузях і областях України. Для польських підприємців у галузі медицини, косметорлгії і стоматології виникає конкуренція з боку України через меншу вартість, високу якість та менш складні моральні обмеження на певні послуги.

Мова, зокрема, про аборти.

Як поєднаються транспортні системи – перед усім залізниці? Там бо різна ж ширина колії. Чи обопільно відкриється ринок зв’язку, з усіма його супутніми послугами? Що, коли в Україні легалізують стрілецьку нарізну зброю, канабіс, проституцію?..

Не подолано усіх складностей у політиці історичної пам’яті. Навіть уявляти не хочеться атмосфери на засіданнях спільних комісій з питань узгодження навчальних програм з історії.

Як поєднаються інформаційно-культурні простори? Доведеться запроваджувати ідентичні норми в питаннях охорони природи, утилізації відходів, споживчі стандарти…

Про галузь оборони і безпеки вже і мови немає.

Словом створення передумов і умов для спільного існування – завдання надскладне, але ж і амбітне. Його слід виконувати. Починати розробку стратегічних програм, визначати черговість і порядок їхнього виконання. Проводити роз’яснювальну роботу. Останнє є завданням політиків і громадськості.

Приклад нового способу співіснування держав, який у чомусь являє собою щільнішу інтеграцію, ніж поміж країнами ЄС, може вплинути на суспільну і моральну реабілітацію білорусі та країн постросійського простору.