Президент у Вільнюсі

Отже Президент Володимир Зеленський сьогодні візьме участь у саміті НАТО у Вільнюсі. Вочевидь це цілком правильне рішення. Попри політичну і суб’єктивно упереджену позицію Президента Джозефа Байдена, яка не припускає швидкого вступу України до Альянсу, для України вкрай важливо продемонструвати свої конструктивні підходи до співпраці з цивілізованим світом у безпековій сфері.

До розгортання широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, сучасна історія після Другої світової війни не знала такого рівня підтримки країни, що зазнала нападу. При цьому в усіх вимірах: обсягах фінансової допомоги, одиниць озброєнь, амуніції, військового приладдя, надання розвідувальних даних, дипломатичної підтримки.

Це стало можливим завдяки перед усім здатності українського суспільства опиратися рашистам: Збройним Силам України, волонтерському руху і українській владі, яка зуміла згуртувати світ задля такої підтримки. Безумовно великою перемогою української дипломатії стало рішення Джозефа Байдена надати Україні касетні боєприпаси, рішення Емануеля Макрона надати далекобійні ракети, рішення Раджепа Ердогана  повернути в Україну командирів-азовців і побудувати в нас завод з виробництва дронів. Тому сьогоднішній візит Володимира Зеленського до Вільнюсу є правильним, бодай з міркувань вдячності. Надто на тлі наростаючої дипломатичної ізоляції росії.

Щодо перспектив вступу до НАТО, то анонсовані двосторонні угоди України з рядом провідних країн світу можуть являти собою більш вагомі механізми безпеки, ніж формальне членство в НАТО. Зрозуміло, що якість ЗСУ об’єктивно може бути більш високою ніж армій мало не більшості країн-членів Альянсу, принаймні за бойовим досвідом і сміливістю. Та й за озброєнням, щоправда без флоту, авіації і стратегічних озброєнь. Попри наявність цього усього у росії, наше військо тисне ворога на фронті. Відтак негайне членство в НАТО мало б що реально додало б до бойових можливостей ЗСУ.

Цілком очевидно, що послати своїх солдатів на російсько-українську війну жодна з країн НАТО не готова, бо проти цього їхні суспільства, від яких у демократичних країнах залежать політики. Тому ці політики змушені ховатися за формальними відмовками щодо стандартів демократії і боротьби з корупцією в Україні. І ми маємо ставитися до цього з розумінням, що і продемонструє сьогодні своїм візитом до Вільнюсу Президент.