НАТО втратило безпековий орієнтир

Після завершення холодної війни між СРСР і Заходом НАТО втратило безпекові орієнтири. Втім, це ще означає, що наразі відпала потреба в існуванні блоку.  

За період з моменту створення Альянсу і до розпаду Радянського союзу НАТО збільшилося лише на 4 країни. Натомість останні 30 років НАТО активно розширювалося на схід. До блоку увійшли країни, які раніше були в Організації Варшавського договору. Не в усіх цих країнах влада повністю ментально перезавантажилася. Достатньо згадати Угорщину, яка є троянським конем всередині Альянсу.

На початку 1990-х НАТО ухвалило рішення зменшувати витрати на озброєння та скорочувати чисельність особового складу. Були створенні Сили оперативного реагування, яких мало бути достатньо для відбиття потенційної небезпеки. У бік скорочення армії рухалася не лише Німеччина, але й інші члени блоку. Ситуація трохи змінилася, коли на початку 21-го століття після нападу терористів на вежі-близнюки США заговорили про необхідність збільшити фінансування Альянсу.

Ключова проблема НАТО – форма комунікації всередині блоку, яка за жодних обставин не дозволяє ухвалювати оперативні рішення. У 1950-60-х роках, коли в Альянсі було 12 членів, які перебували на «одній хвилі», в НАТО була можливість швидко ухвалювати консенсусні рішення. Зараз, коли в блоці понад 30 країн, зокрема Угорщина, ситуація кардинально змінилася. Складається враження, що Альянс занадто розширився.   

Водночас, попри вагомі недоліки, у НАТО до цього часу є важлива цінність. Мова про комунікацію всередині західного світу та стандартизацію всіх процесів в Альянсі. Це дає можливість створювати малі союзи на базі стандартів НАТО. Альянс можна й надалі розширювали, але паралельно повинні створюватися малі військово-політичні союзи.