НАТО де-факто вже не існує

Цього тижня виходили цікаві публікації. Зокрема, в Politico вийшла стаття про те, що зараз у Європі всерйоз задумалися над перспективами НАТО без Сполучених Штатів.

Дональд Трамп критикує НАТО ледь не щодня. І це насправді найбільша проблема НАТО. Якщо буде якийсь напад на країну НАТО, допомагати чи ні — вирішуватиме особисто президент США. Саме він вирішуватиме, направляти війська чи не направляти.

На мою думку, НАТО де-факто вже не існує. Тому що в основі НАТО — не якісь там документи, не якісь там папірці і навіть не якась там політична воля конкретних діячів, а дуже проста ідея: напад на одного — це напад на всіх. Напали на одного — усі відповідаємо.

Зараз президент США публічно поставив цей принцип під сумнів. І це вже відповідний серйозний злам, який, очевидно, відбудеться у свідомості і членів НАТО, і, що не менш важливо, потенційних ворогів НАТО. Але навіть якщо зараз Трамп вирішить відіграти ситуацію назад, це вже не поверне її до попереднього стану, тому що спокуса перевірити НАТО на міцність уже існує.

Щодо ролі України в цій ситуації, то очевидно, що зараз ми спостерігаємо дуже серйозну перебудову архітектури безпеки в Європі. Про це задумалися всі: як жити без НАТО, як жити без Сполучених Штатів, хто буде захищати і як саме. Президент України ж недаремно останнім часом казав, що треба подумати над Європейським Союзом не лише як над політичним, а й, наприклад, військово-політичним об’єднанням, що непогано було б долучити туди ще й такі держави, як Велика Британія, Норвегія, Туреччина та Україна.

Україні варто інтегруватися в європейську безпеку. Але йти туди вже не просто як прохач і казати: «друзі, ми — передній фланг оборони Європи». Треба йти туди з конкретними пропозиціями і ставати потрібними, ставати достатньо серйозно інтегрованими в усі ці безпекові проблеми, у вирішення безпекових викликів, у військово-технічну співпрацю.

Тобто якщо, наприклад, буде певний рівень військово-технічної співпраці між Україною і країнами Європи, то яке б вони не створювали військово-політичне об’єднання — НАТО, не НАТО, НАТО без США, європейське НАТО чи, наприклад, просто військовий Європейський Союз, — усе одно Україна там буде потрібна, якщо ми відповідним чином себе зв’яжемо не лише як бенефіціар європейської військової допомоги, а й як постачальник важливих військових технологій, без яких, як ми бачимо, оборона в сучасному світі неможлива.