Мільйон снарядів для України. Поставка зі страховкою

Радість українців від того, що Євросоюз ухвалив рішення про мільйон снарядів для нашої країни, які вкрай потрібні на фронті, виявилась трохи передчасною.

Точніше, привід для радості від факту ухвалення місяць тому такого рішення залишається: принципове рішення ЄС з цього приводу залишається непохитним. Але що стосується швидкості його реалізації – виникли проблеми.

Отже, за планом, країни ЄС мали об’єднатися й постачати Україні до  одного мільйона 155-мм артилерійських снарядів   упродовж року. Однак, хоча країни ЄС схвалили цю схему й навіть виділили на її реалізацію 2 млрд євро, вони не змогли порозумітися у тому, як витратити 1 млрд.евро на спільні контракти Євросоюзу.

На цьому тижні, Франція й Польща влаштували суперечку через ці спільні контракти. Вони сперечались – хто саме має отримати контракти на виробництво. Чи це будуть лише місцеві фірми чи конкуренти з інших країн.

Як написало видання Politico з посиланням на джерела в дипломатичних колах, основною проблемою стало те, скільки спільних грошей виділити виробникам з ЄС, і скільки – виробникам із США, Великої Британії та інших країн. Франція наполягає на тому, щоб гроші залишилися в межах союзу. Але це дратує партнерів.

Невдоволення вилилося назовні під час зустрічі у середу. Французький посол в ЄС звинуватив свого польського колегу в тому, що той у пресі заявляє про те, що це Париж перешкоджає укладенню остаточної угоди. Польський чиновник у відповідь заявив, що «Франція лише ускладнює поточні переговори».

В ситуацію втрутились представники Швеції, яка нині головує в ЄС. Вони представили оновлений компромісний документ. В ньому пропонується достатньо складний механізм: обмежуються майбутні контракти «економічними операторами, заснованими в ЄС та Норвегії». Але за умови, що це не повинно створювати прецедент.

Тому деякі дипломати почали заявляти, що новий текст «надто рухається у французькому напрямку». А інші нарікали, що він замість прояснення ситуації лише відкриває нові питання щодо компаній та субпідрядників для проєкту.

В Україні при оцінці механізмів схвалення рішень в Євросоюзі зазвичай звикли нарікати на повільно працюючу машину-махину бюрократії ЄС. Проте цього разу важливе питання буксує з іншої причини – йдеться про конкретні великі гроші та кому вони мають дістатися.

Тут можливі два варіанти. Перший – коли враховуючи важливість та невідкладність цього питання прихильникам різних підходів вдасться швидко погодити компромісний варіант, основу для якого вже запропонувала Швеція. Або питання ризикує серйозно ув’язнути у довгих погодженнях різного роду деталей та дрібниць складної схеми реалізації схеми вироблення снарядів для України.

Але навіть якщо буде обраний другий, не бажаний для нас шлях, в наявності є План Б з постачання снарядів України. Щоправда, ним займається не Євросоюз, а Сполучені Штати, які, вочевидь, припускали можливість затягування з реалізацією проекту «Мільйон снарядів для України від ЄС». США активно працювали по цій темі із Південною Кореєю, яка є великим виробником артилерійських боєприпасів.

На цьому треку Вашингтон досяг успіху – позавчора президент Південної Кореї Юн Сок Йоль допустив надання Південною Корею військової допомоги Україні. Сказавши, що буде важко наполягати лише на гуманітарній чи фінансовій допомозі, якщо Росія здійснить «масштабний напад на цивільних, масове вбивство чи серйозне порушення законів війни» в Україні.

Це вперше, коли від початку війни офіційний Сеул заявив про можливість постачання Україні зброї. «Ключовий союзник США та великий виробник артилерійських боєприпасів, Південна Корея досі намагається не дратувати Росію через роботу корейських компаній у РФ та вплив Москви на Північну Корею, усупереч все більшому тиску західних країн, які схиляють Сеул до постачання озброєння», – зауважувало  з цього приводу агентство Reuters.