Вверх

Магія простих рішень – шлях до дискримінації та деградації

Юрій Гаврилечко
3 Лип 2023

Весь час з моменту отримання незалежності внаслідок розпаду СРСР в Україні плекається та вкорінюється міфологічна свідомість, заснована на магії простих рішень.

Ця магія застосовувалась та застосовується в усіх сферах життя та супроводжується активною пропагандистської кампанією. Від «щоб жити як на Заході, потрібно приватизувати всі активи, які перебували у суспільній власності, та потім ринок», яку покладено в основу «економічних реформ» до «запровадимо стандарти НАТО і з ними переможемо», що намагаються протягнути під виглядом «реформування армії». Гасла нібито дещо схожі на щось подібне до правди, але приблизно як свиня на коня. Проте наслідки їхного впровадження в життя виявились вельми кепськими для держави. Насамперед тому, що жодного обґрунтування: наукового, економічного, організаційного тощо під цими гаслами немає. Як наслідок – руйнація того, що було і створення замість нього хімери не схожої на бажаний взірець аж ніяк.

Плекання міфологічної свідомості та реалізація простих рішень – це не наш винахід. І застосовувався він навіть в США, де теж періодично політикам здавалось, що можна нашвидкуруч вирішити складні завдання та ще й зробити це дешево, без суттєвих витрат бюджетних коштів. Але державна машина у Штатах визначається тим, що здатна визнавати власні помилки.

Так, Верховний Суд США 29 червня 2023 року ухвалив рішення про скасування позитивної дискримінації під час вступу до вищих навчальних закладів. Це означає, що коледжі та університети країни більше не зможуть розглядати расу абітурієнта як фактор, який впливає на його вступ.

Цього рішення, яке надавало нічим не обґрунтовані, корім кольору шкіри, пільги щодо вступу у ВУЗи, було ухвалено Президентом США 62 роки тому! Тоді, у 1961 році президент Джон Кеннеді підписав указ про запровадження позитивної дискримінації, під час вступу до коледжів та вишів.

Чим це пояснювалось?  А тим, що на момент ухвали американці з білих родин були суттєво краще підготовленими до вступу у ВУЗи, бо вони отримували хорошу середню освіту, їхні родини були більш забезпеченими і могли дозволити собі оплату навчання своїх дітей. Чого не могли собі дозволити більшість негритянських родин. З часом позитивну дискримінацію почали застосовувати стосовно латиноамериканських родин.

Як наслідок, до ВУЗів почали вступати невігласи, які не мали повноцінної шкільної освіти і не могли опанувати вузівську програму. Що подолати цю проблему, почались нові вигадки від збільшення кількості «стипендій для спортсменів» (де теж, періодично, використовували принцип позитивної дискримінації) до спрощення програм навчання та перехід до тестової оцінки опанування предметів, які теж довелось спрощувати… Водночас, так звані «елітні» ВУЗи вимушені були збільшувати вартість навчання з метою відсіяти тих, хто не міг собі дозволити якісної базової шкільної освіти і, відповідно, в такий спосіб намагались врятувати високий рівень підготовки своїх студентів. А це вже у свою чергу створювало умови для ще більшої економічної сегрегації та… зростання вартості підготовки та оплати праці фахівців. Кількість яких – зменшувалась!  

Незабаром економіка США добряче відчула це на собі і, насамперед, її реальний сектор, де нестача спеціалістів спочатку стали однією з причин програшу у 80ті американського автопрому – японському (але про це ані тоді, ані зараз намагаються на згадувати), а потім призвело до «гаджетової кризи», коли у відповідь на запитання Барака Обами, чому Еппл не виробляє смартфони в США Стів Джобс заявив, що у США немає необхідної кількості інженерів та висококваліфікованих робочих. Зауважу – конструктори та винахідники і розробники технологій є, але впроваджувати в життя їхні розробки вже нема кому. Також нагадаю, що нещодавно американська компанія Raytheon вимушена була запросити пенсіонерів компанії повернутись до роботи для навчання молодого персоналу, який виробляє ПЗРК Stinger. «Ми повернули на роботу пенсіонерів, яким за 70, … щоб вони навчили наших нових працівників, як насправді будувати Stinger», – заявив Уес Кремер, президент підрозділу RTX Raytheon.

Внаслідок простого рішення Дж.Кеннеді якість освітньої підготовки школярів з негритянських родин не підвищилась, а ось проблеми на довгі десятиріччя спіткали і освіту і економіку США.

Що ж потрібно було зробити? Насамперед, сформувати іншу систему шкільної освіти та профінансувати її з федерального бюджету та бюджетів штатів. Бо коли освіта є суспільною цінністю, то вартість підготовки одного, окремо взятого, фахівця завжди нижча, ніж коли освіта є персональною цінністю. Перехід від суспільної до персональної освітньої системи – це стрибок у минуле, що завжди призводить до дефіциту спеціалістів на ринку в усіх галузях та деградації багатьох сфер через нестачу цих самих спеціалістів.

Наразі США наразились на велику геополітичну проблему у вигляді зростаючої технологічної могутності Китаю, де робоча сила не лише відносно дешева, але й добре освічена, завдячуючи не вкладанню власних коштів, а використанню бюджетних. І рішенню Верховного Суду США, безумовно, передували політичні баталії між республіканцями та демократами, які вимушені були, вочевидь, завершитись принаймні компромісом щодо того, що без ліквідації позитивної дискримінації у доступі до вищої освіти за кольором шкіри – подальше лідерство США неможливе. Чи говорить це про раптову та стрімку зміну існуючої системи? – ні! Але перший крок на цьому шляху вже зроблено. Сподіваюсь, незабаром і в нас прихильників магії простих рішень – поменшає. Бо того запасу міцності, що є у США, в України немає.

Редакція порталу може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за їх матеріали.

Більше публікацій пов'язаних з:

Коментувати

Залишити відповідь

Для коментування запису потрібно авторизуватися

Коментарі (0)

Коментарів немає

Дописувачі ЦГА “ВЕЖА”

Маєте цікаву інформацію?
Надішліть її нам і ми опублікуємо її на сайті