Олександр Коваленко: громадський контроль та корупція в МО в період війни
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко ставить під сумнів необхідність громадського контролю Міністерства оброни в період війни.
«Який громадський контроль під час війни? Ще до 2022 року, а саме у 2019 році, підіймалося питання щодо закупівель Міністерства оборони в контексті більш відкритого доступу до інформації. Як у відкритих джерелах можна публікувати інформацію, яка стосується закупівель для потреб ЗСУ? Безумно, є закриті матеріали. Але тоді журналісти наполягали на тому, щоб були максимально відкриті всі ці позиції», — розповів він під час запису програми ЦГА «Вежа».
«Коли ми говоримо про боротьбу з корупцією варто розуміти, що якщо така інформація десь зʼявляється, то вона також комусь потрібна. Корупція є та буде. І коли все це (факти корупції – ред.) випливає на поверхню — не завжди через те, що журналісти нейтральні, чесні та такі собі «ланцюгові пси» демократії. Абсолютно, ні. Так відбувається не лише в Україні, це звичайна річ в усьому світі», — пояснив Олександр Коваленко, коментуючи журналістські розслідування про ймовірні корупційні схеми в Міноборони.
«Починаючи з 2022 року я досить часто зустрічав в російській пресі розслідування, як, нібито, зброю західних партнерів, передану Україні, перепродавали на чорному ринку. Це робилося для того, аби така компроментуюча Міністерство оборони та ЗСУ інформація зʼявилася в західному медіапросторі», – переконаний оглядач.
«Багато хто говорить фразу – «коней на переправі не змінюють». І справді, новопризначеному очільнику Міноборони Рустему Умєрову не позаздриш. У Міністерства оборони великий обсяг роботи, середніх, довгих та короткострокових замовлень, які потрібно виконувати. На додаток, буде ще й Рамштайн», — наголосив Олександр Коваленко.
Коментуючи корупцію в країнах НАТО, він зазначив, що наші західні партнери також відзначаються скандальними історіями.
«Коли Німеччина мала допомагати Україні тією чи іншою зброєю, виявилося, що ця зброя не боєздатна. Хоча на її ремонт та обслуговування виділялися бюджетні кошти.
В Іспанії, Німеччині виявилося багато небоєздатних танків Leopard. Схожі проблеми у Литві, Латвії, Естонії. Вони усі фактично з початком повномасштабного вторгнення схаменулися та зрозуміли, що в них не працює 50% техніки, яка документально мала б працювати. Саме через це вони не могли надати своєчасну допомогу Україні, адже потрібно було ремонтувати власні резерви», – наголосив військовий оглядач.
Залишити відповідь
Для коментування запису потрібно авторизуватися
Коментарів немає