Пригожин – обличчя післяпутінської росії – Тарас Загородній

«У пригожина є політичне майбутнє і зараз він грає свою роль у великому російському спектаклі», – таку думку озвучив політолог Тарас Загородній у дискусії під час запису програми ЦГА «Вежа».

«Перш за все, у контексті останніх подій з відмовою пригожина від контрактів з Міноборони рф, треба розуміти, що ПВК «Вагнер» – організація, заборонена у російській федерації. Немає жодного документа, який би пов’язував їх у нормативній базі з Міністерством оборони. І пригожин притримується цієї лінії. Він зараз влаштовує політичний спектакль, але з юридичної точки зору вони ніяк не стосуються регулярної армії, а відтак можуть творити все, що їм заманеться і таким чином не заплямувати репутацію Міноборони рф. Якщо взяти кадирова, то тут у нього інша ситуація. Він є головою суб’єкта федерації», – додав політолог Ігор Чаленко.

 «Він вибудовує новий міф «дєди ваєвалі», де замість дідів – ПВК «Вагнер». Міф Другої світової вже не актуальний, навіть ветеранів живих немає, а це безпосередньо пов’язано з путіним. І тут вибудовується новий військовий міф, зі свіжими людьми, які зав’язані на пригожині. Він – справжній, не вигаданий спецслужбами персонаж, за ним – окопна правда, він гарно і влучно говорить, зрозумілою росіянам мовою. І на тлі повної відсутності політики як такої, він сильно «вистрілює» у суспільстві. Дуже хитрий хлопець, ще й сидів у тюрмі, а це навіть добре для образу, це частина того «блотняку», мілітарної культури, які насаджував людям путін своїми серіалами. Звідси і образ оцих «воров в законе», яких роблять ледве не совістю нації. І пригожин таким чином у собі уособлює одразу два міфи – зеківську культуру і війну. Саме тому у пригожина дійсно є майбутнє», – уточнив своє бачення політичний та економічний експерт Тарас Загородній.

«Від цього страшно стає. Тільки подумати, що під боком матимемо країну з населенням у 140 мільйонів, якою керують зеки», – прокоментував думку попереднього спікера Валерій Клочок.

«Це краще, ніж навальний. До того ж, як правило, коли зеки дориваються до влади, вони перестають бути зеками, і ця вся культура «блатняку» залишається у минулому», – підсумував тему політолог Віталій Кулик.