ШІ – технологія прориву або вбивця цінностей? Погляд із США

Днями американські сенатори провели свій перший таємний брифінг на тему штучного інтелекту (ШІ), де висловили неабияку стурбованість стосовно ризиків, пов’язаних з цією технологією. Йшлося також про відсутність у законодавчому полі США чітких напрямів щодо регулювання галузі, яка стрімко розвивається. Влучно висловився з цього приводу сенатор-республіканець від штату Луїзіана Джон Нілі Кеннеді: «ШІ має неймовірний потенціал зробити наше життя кращим… Якщо це не вб’є нас першим».

Останніми місяцями Конгрес й адміністрація США усіма способами намагаються краще зрозуміти ризики та переваги ШІ. У той же час чат-боти на основі штучного інтелекту (ChatGPT від OpenAI та Bard від Google), а також інструменти на базі відео, аудіо та зображень посилюють побоювання американських політиків з приводу поширення хибної інформації із «галюцинацій» або масиву фейків, котрими чат-боти обмінюються між собою. Обговорюються і додаткові ризики того, що дані технології можуть бути використані у якості зброї.

У чому, власне, суть хвилювань в США, коли йдеться про ШІ. Справа у тому, що в нас побоюються, що іноземні структури (приклад тут – Росія чи Китай) впливатимуть на нашу державну систему. Що вони не просто зможуть впливати на наші вибори чи на ще якісь значні події, а впливати на великі американські корпорації, нашу економічну систему загалом. Це усіх сфер життя стосується – і політики, і економіки. Провідні компанії США – ті, які перебувають у цьому ШІ-світі – підтримують наше спільне побоювання. Вони кажуть, мовляв, політики абсолютно праві у тому, що, в принципі, тут же не йдеться про правду, а має місце імітація реальності.

Через ШІ ми потрапляємо начебто у відеогру. Це як «збочення майбутнього». Ми потрапляємо туди, де, наприклад, усе може стати фейковим: рахунки компаній, фотографії людей, дані різних служб тощо. Тому й виникає острах щодо того, що саме чекає на людей у майбутньому.

Одна справа, коли щось створювалося хоча й, скажімо так, дещо кострубатою технологією, але де працюють реальні люди, можна щось реально викрити або зрозуміти. Але ж, ШІ створює світ, де можна буде набагато сильніше, проте вже штучно, впливати на ті ж таки ЗМІ, посилювати пропаганду, коригувати громадську думку тощо. В нас на різних рівнях це питання обговорюється саме у подібному контексті. Мовляв, можна буде проникати в те, що таємно; можна буде ще більше вчиняти хакерських атак; ще частіше щось зламувати чи когось підкоряти. Усе може кардинально змінитись. Кардинально.

Тому наші конгресмени та сенатори кажуть, що, по-перше, необхідні закони, які б якось це все регламентували. По-друге, потрібна прозорість у процесі діяльності ШІ-світу.

Наприклад, зараз в мене є клієнт, який хоче започаткувати власний блог. Я йому порадив хороших консультантів. Тож, вони кажуть, що відомий ChatGPT вже скрізь блокується. Вони кажуть, що можуть розробляти ідеї, це не проблема, але, повинні бути живі люди, які в результаті усе переписуватимуть. Тому що різні системи вже підхоплюють ці базові розробки, як той же ChatGPT, та блокують їх. Отже, людина зможе публікувати щось у себе, наприклад, на сайті, але, щоб це підхоплювалося Google та показувалося під час пошуку – тут виникнуть проблеми. В іншого мого приятеля є компанія, пов’язана із PR, й вони теж не можуть користуватися продуктами ШІ тому, що ті починають блокуватись скрізь.

Тому, в США, як справедливо відзначають наші сенатори, хвилювання є більше про те, що буде легше дурити людей. Усе, чого ми боїмося або з чим боремося, стане мега потужнішим і вже вкрай важко буде це фіксувати. Питання знову таки ж про відповідальність, як і для ЗМІ. Системи ШІ – це, по суті, ті ж мас-медіа. Приміром, комусь вже не потрібно буде реально мотивувати якісь тупі маргінальні групи для того, аби вони когось знищили, мотивувати сплеск cancel culture («культури скасування») і таке інше. Людина зможе все це самостійно створити. Будь яка особа сама зможе створити, наприклад, власну армію ботів. Зможе сама створити рух чи діаспору. Тобто, якщо хтось захоче, щоб, до прикладу, ті ж іранці в LA почали різко ненавидіти якусь тему, то нікого вже не потрібно буде ходити мобілізовувати й вмовляти, а варто лише створити фейкову групу від нібито якоїсь великої іранської громади і все відбудеться швидко.

Ось, власне, це й викликає в США страх та хвилювання. Проблема, як кажуть самі політики, полягає у тому, що завжди дуже важко регулювати технології. ШІ – технології, котрі не мають бар’єрів. ШІ може бути скрізь. Але, наші політики добре розуміють, що й зупинити це вже теж неможливо. Хто і як зможе зупинити ШІ? Ніяк. Те, що самі компанії зараз блокують публікації, які генеруються через ChatGPT, це – тимчасове явище. Ось тому наші політики стурбовані і погоджуються з тим, що проблема має місце, її треба продовжувати обговорювати та якось вирішувати. Щось треба зробити, впевнені наші сенатори, інакше ці нові технології можуть почати знищувати наші норми і цінності. Технології маскуватимуть правду, відчинятимуть двері для іноземних суперників, аби вони впливали не лише на наше політичне життя, але й на усі наші системи функціонування. Нашу банківську систему, це як приклад. Тому, зараз в нас дійсно певна паніка стосовно цього делікатного питання.

Я думаю, що обов’язково на цю тему будуть якісь нові закони ухвалюватись, будуть нові норми реєстрації якихось інноваційних речей. І, думаю, що будуть також нові покарання для тих, хто захоче скористатися системами ШІ неправильно або на шкоду.

Системи ШІ зараз в США – надто важлива тема. Ми попереду усіх з багатьох питань, саме тому для нас це настільки актуально. Зараз, я би сказав, ми увійшли до технологічної кризи й треба добре думати, як цю кризу мінімізувати на користь здорового глузду.