Чи існує загроза з боку «штучного інтелекту»?

Років 30 тому володіння мовою програмування низького рівня вважалось ознакою високого класу для програміста.

Зараз на ринку потрібні фахівці, що володіють мовами програмування високого рівня. Це нікого не дивує, але… масовість цього явища та низька складність оволодіння навичками початкового та середнього рівня призвели до того, що ринок швидко наситився та до програмістів почали висувати додаткові вимоги…

Постійне спрощення процедур (через величезну кількість бібліотек з підпрограмами) та вдосконалення інтерфейсу врешті-решт призвело до появи чат-ботів та інших програм, які оголосили…. Штучним Інтелектом! 🙂

Хайповий Chat GPT нічим принципово не відрізняється від чат-ботів і, свого роду, є наслідком їх «технічної еволюції». Якщо до чат-боту додати можливість алгоритмів пошуку інформації та обладнати його прихованим інтерфейсом від мови програмування високого рівня з доступом до бібліотек підпрограм форматування та рекомбінації того, що відшукав і порівняти результати із певними прикладами з тих самих бібліотек та знайденого матеріалу, то якраз й вийде Chat GPT!

Але оскільки інтерфейс керування прихований і наочно людина бачить лише свій запит до чату, а потім наданий ним результат… то для необізнаного у програмуванні прозеліта складається враження, що він спілкувавсь із «штучним інтелектом».

Попри таку назву, програми були і залишаються програмами! Із заздалегідь запрограмованим функціоналом і, відповідно, визначеними ними обмеженнями у використанні. І нічого спільного із інтелектом ці програми не мають. Бо їм не притаманні особисті якості через… відсутність особистості, як наслідку самоусвідомлення, як окремої та самостійної особи.

Не існує «штучного інтелекту». І не може існувати до того часу, поки програма не визначить себе, як особистість і не почне сама собі ставити задачі для їх вирішення…

Існують і розвиваються алгоритми пошуку, рекомбінації та форматування даних на вимогу споживачів, яким пропонується все більш складний за внутрішньою структурою та більш простий за зовнішнім інтерфейсом – програмний продукт. І все.

Так чи є загрози з боку «штучного інтеллекту»? – так, є. Бо ним керує людина. Саме людей варто лякатися, а не програм. Люди є загрозою знищення людства! І дійсно, це може бути безпосередньо програміст, який випише алгоритм, спрямований на досягнення подібної мети – знищення усього людства чи якоїсь його частини за расовою, географічною ознакою, за зростом чи кольором очей за допомогою програми, що, наприклад, буде «хакати» чи заміняти програмне забезпечення, що запрограмоване на оновлення по інтернету, в різного роду приладах та системах. Використання яких чи виведення з ладу яких може призвести до катастрофічних наслідків. І подібне може відбутися навіть тоді, коли жодної злої волі не було, а було лише бажання нашвидкуруч більше заробити грошенят чи контролювати певні процеси віддалено, як про це написав Марк Эльсберг у своєму «Blackout». Раджу всім прочитати цю книгу. Вона, якраз, про небезпеку бажань урядів та корпорацій все та всіх контролювати онлайн, використовуючи для цього надбання науково-технічного прогресу.