Як легально пограбувати біженців за допомогою банків

Гроші на депозиті в українському банку тримає лише лох або… власник банку! Відповідно, якщо ви не володієте банком, але у вас є депозит, то…

Гроші на депозиті – це не ваші гроші, це гроші банку! І кожен, хто користується послугами банківських установ для «зберігання» коштів, має це усвідомити, якщо він, звісно, не бажає просто подарувати свої гроші невідомо кому. Банки – це найгірше та найнебезпечніше місце для того, щоб зберігати гроші. Бо щоб відібрати у вас готівку – крадію чи грабіжнику потрібно добре підготуватися та ще й ризикувати. А ось щоб позбавити вас вашої власності через банк… – жодних ризиків!

Як не демонструють українцям недоліки використання депозитів, вони все одно несуть зароблене до банків! Ну не вистачило, мабуть, зникнення всіх вкладів у «Ощадбанку СРСР», потім «згорілих» коштів в «Україні», «Тавриці», «Дельті» та під час банкопаду імені Гонтарєвої. Все одно несуть! Несуть і втрачають! Ну то нехай втрачають, бо якщо людина не бажає вчитися, то має за це платити!

Зараз, під час війни, насамперед всі біженці відчують на собі всю силу легального «пограбунку». Так, 6 травня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» №3048-IX, який скасовує дію розпорядження КМУ від 2 березня 2022 року № 198-р, повертаючи арешти виконавчої служби на суму менш ніж 100 000 гривень, попри продовження дії воєнного стану. Інакше кажучи, наразі почали діяти положення Закону України «Про виконавче провадження» (абзац 7, 8, 9 пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»).

Занадто розумно? До чого тут біженці?

Ну то спробую «па-прастому»:

• У вас росіяни знищили будинок/квартиру, але… ви все одно маєте сплачувати «комунальні послуги», принаймні… за «абонобслуговування». Всі ж пам’ятають, що незалежно від того, чи користуєтесь ви газом/гарячою водою тощо, але «за доставку» маєте сплатити. Іноді ще й «по-середньому» вам нарахують за все, що знайдуть. Бо ж передати показники лічильників можливості немає. Будинку/квартири – немає!
• Війни в нас також, офіційно, немає. І лише суд може визнати, що у вас нема потреби сплачувати за комунальні послуги, якщо будинок/квартира – зруйновані. А до цього часу – у вас зростатимуть боргові зобов’язання, які… з вас почнуть вимагати в межах виконавчого провадження!
• І перше, що у вас відберуть за борги, – це ваш депозит у банку! А щоб цьому завадити, ви маєте якось дізнатися про те, що проти вас є позов на стягнення заборгованості в примусовому порядку! Але… ви біженець! Реєстри – закриті. Судова повістка до вас не дійде, бо місця вашого проживання не існує навіть фізично. Проте… суд спокійно відбудеться і без вас. І ви залишитесь без грошей. І не лише тих, що на депозиті! Можете також залишитись без тих, що у вас на картці.

Будь-яка зручність має свій зворотний бік. Онлайн-платежі – це дуже зручно але й дуже небезпечно.  І хоч дещо рівень цій небезпеки можна знизити. Принаймні – не даруючи гроші банкам. Якщо у вас є депозит – краще за все його зняти та тримати гроші в кишені. Нагадаю, що до війни середній розмір депозиту фізичної особи в України не перевищував 10 000 грн.