Держстат як основний генератор недостовірної інформації щодо інфляції

Повномасштабна війна зробила більшість біднішими. Рівень доходів знизився, безробіття – зросло, структура ринку праці суттєво змінилась і звичними стали кращі (за умовами роботи та рівнем оплати праці) пропозиції для продавців та охоронців ніж для інженерів та технологів. Хоча, здавалось би, під час війни все має бути з точністю до навпаки. Але…

І чи не кожного місяця, починаючи приблизно з січня поточного року, вітчизняний Держстат бадьоро сповіщає про уповільнення інфляції та зниження цін на основні складові споживчого кошику.

Так, за «даними» Держстату, у 2023 р. найпомітніший вклад в скорочення річного рівня інфляції внесли наступні групи товарів та послуг (з врахування ваги компонента у споживчому кошику): хліб та хлібопродукти (12% внеску), овочі (14%), фрукти (12%), паливо та мастила (9%), алкоголь та тютюн (5%), побутова техніка та інші товари побуту (5%), риба та рибопродукти (5%).

Загалом, у вересні 2023 р. річний рівень інфляції «знизився» до 7,1% проти 8,6% у серпні. Базова інфляція в річному вимірі скоротилася з 10,0 до 8,4%. А якщо подивитись на співвідношення до грудня 2022 року, то станом на вересень 2023 року споживча інфляція становить лише… (тут мають бути бурхливі оплескі, що переходять в овацію) 3%!

Безумовно, неадекватність цієї «статистики» відчуваю на власній кишені кожен українець, який не перебуває «на повному державному забезпеченні» та не є «бійцем батальйону Монако». Збільшенні вартості товарів на 3% непомітне і виміряти його можна лише за допомогою математичних методів. Проте зростання цін і на продукти харчування, і на одяг та взуття, і на ліки, алкоголь, тютюнові вироби, побутову хімію, техніку, паливо тощо від того, що «статистика» цього не помічає – не припиняється.  Сезонні коливання, переважно на ринку продуктів харчування, не можуть істотно змінити картину і те, що дешевшає влітку, потім знову дорожчає восени.  Так, експерти Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» прогнозують  у жовтні-листопаді подорожчання овочів та фруктів через зростання витрат на їх зберігання та транспортування.

Проте неадекватна статистика не лише викликає обурення та сприяє зростанню рівня недовіри до державних інституцій. На підставі брехливої статистики формуються помилкові державні економічна та соціальна політики. Недостовірні дані щодо цінових змін йдуть у розрахунки державних закупівель та використовуються як критерії для корегування рівня соціальних виплат. Як наслідок, ухвалені урядом рішення не лише не розв’язують існуючи проблеми, а створюють безліч нових. І з року в рік так ситуація повторюється.

В тому вигляді, що є, Держстат можна ліквідувати. Бо зараз він працює як суцільний генератор недостовірної інформації. І навіть самий геніальний уряд на базі неадекватної статистики неспроможний вправно планувати та прогнозувати. За умов відсутності Держстату, урядовці хоч іноді та будуть вгадувати реальні цифри, а ось за його наявності – сподівання на достовірну статистичну інформацію – марні. Шкоду, яка завдається економіці країни через використання недостовірної первинної інформації, неможливо обрахувати. То ж може варто, нарешті, звернути на це увагу?