Україні доведеться приймати непопулярні рішення

Ми можемо довго говорити про гучні антикорупційні історії, про застави, підозри, резонансні справи, але від цього не залежить, чи отримає Україна фінансову підтримку від Міжнародного валютного фонду. Проблема не в тому, що ці теми неважливі. Вони важливі. Питання в іншому: не можна дозволяти, щоб вони підміняли собою все інше. Бо в реальності вони мають лише частковий вплив на загальну ситуацію з фінансовою стабільністю держави.

МВФ, наприклад, цікавлять не процеси, а результати. Їхнє перше і головне запитання завжди дуже просте: де виконані зобов’язання, які ви брали на себе? Де так звані маячки, які мали бути виконані спочатку до кінця березня, потім до кінця квітня, а тепер уже йдеться про травень?

Станом на зараз ідеться про три ключові питання. Перше — це оподаткування посилок до 150 євро. Друге — оподаткування продажів на цифрових платформах, таких як OLX, Prom та інші. Третє — це ПДФО для ФОПів.

Виконання цих умов відкриває для України можливість отримати 30 мільярдів євро на два роки безпосередньо в бюджет, а також 90 мільярдів євро технічної допомоги в межах програми з Європейським Союзом. Окремо йдеться ще про 8 мільярдів доларів кредиту від МВФ. Так, кредит треба буде повертати. Це очевидно. Але 90 мільярдів євро — це, по суті, грантовий ресурс. І це суми, які незрівнянно більші за те, що може бути акумульовано всередині країни в короткій перспективі.

Звідси виникає ще одна важлива теза. Україна четвертий рік живе в умовах великої війни. І було б наївно вважати, що в такій ситуації податкове законодавство може залишатися незмінним. Треба просто згадати історичний досвід інших держав. Під час Другої світової війни податкове законодавство суттєво змінювалося і у Великій Британії, і навіть у США.

На цьому тлі Україна сьогодні, завдяки допомозі партнерів, має можливість не вдаватися до радикальних фіскальних рішень. Ми не підвищували ПДВ для населення. Ми не змінювали базові податкові ставки. Ми лише підходимо до обговорення ПДВ для ФОПів, і навіть тут немає впевненості, що ця ідея буде ухвалена саме в тому вигляді, в якому її зараз пропонують. А ті два законопроєкти, про які йдеться найчастіше, — щодо закордонних посилок і цифрових платформ — насправді є, по суті, новими формами адміністрування вже існуючих податків.

Але є ще один стратегічний момент. Європейські партнери достатньо чітко дають зрозуміти: питання податкової моделі України напряму пов’язане з євроінтеграцією. Треба розуміти, що в певний момент перед нами постане жорстка дилема. Або ми зберігаємо спрощену систему оподаткування в нинішньому вигляді — і тоді наш рух до ЄС суттєво сповільнюється. Або йдемо на непопулярні для суспільства рішення — і тоді відкриваємо шлях до вирішення цих питань.