Долю російсько-української війни вирішать США та Китай

Нинішні переговори про завершення війни в Україні добре описує дипломатичний принцип: якщо ви на 99% домовилися, а на 1% — ні, це означає, що ви не домовилися ні про що.

Водночас важливо розуміти: війна росії проти України — це не головна війна у світі. Головне протистояння за ресурси і ринки збуту відбувається між США та Китаєм. І позиція цих країн щодо російсько-української війни формується саме в цій логіці — як елемент взаємного тиску та спосіб вирішення власних локальних питань. росія в цій конструкції — лише один із пазлів, який може бути використаний в ту чи іншу сторону.

Китай сьогодні — єдина сила, здатна реально вплинути на позицію росії. Але станом на зараз ні Китай, ні США в прямому сенсі не зацікавлені в припиненні війни в Україні. До того ж Китай не приєднається до перемовин у форматі, де вже присутні Сполучені Штати.

Я дотримуюся думки, що питання російсько-української війни буде вирішуватися на переговорах Китаю і США у квітні цього року. І найімовірніше — через призму впливу Китаю на росію.

Коли ми говоримо про виснаження у війні, воно є з обох сторін. Неодноразово звучало: нам потрібно простояти на один день довше, ніж простоїть ворог. Це класична формула війни на виснаження.

Україна з 2022 року воює в борг. Фінансово нас підтримують, але ми виснажилися з точки зору людського ресурсу. російська федерація, своєю чергою, реально виснажується фінансово. Ніхто не дає росії грошей — вона вичерпує все, що може, зсередини: продає золото, підвищує податки. І питання, що закінчиться швидше — їхні гроші чи наш людський ресурс, — по суті є екзистенційним.

При цьому треба пам’ятати, що росія має досвід Радянського Союзу часів Брежнєва, коли з країни фактично робили великий ГУЛАГ. Показовою виглядає заява експрезидента рф медведєва про те, яка «хороша» економічна модель у Північній Кореї і що її варто було б впровадити на росії.

Такі речі не виникають випадково. Формується суспільна думка про необхідність закручування гайок. Економічно це означає спробу загнати людей у прокрустове ложе пізнього Радянського Союзу. Але ті, хто відчув ринкову систему і життя з повними полицями, навряд чи добровільно погодяться повернутися до дефіциту.

Це перспектива майбутнього. Наразі ж, аналізуючи ситуацію, можна говорити про те, що росія зберігатиме фінансову можливість воювати ще у 2026 році, а можливо — і у 2027-му.