Мирну угоду із 20 пунктів зробили публічною, щоб підготувати українське суспільство до непростих рішень

Теза про необхідність проведення виборів одразу після підписання мирної угоди є частиною російської логіки переговорного процесу. Вона не є нейтральною і несе в собі серйозні ризики для української державності. Ця ідея з’явилася ще на ранніх етапах переговорів, зокрема під час стамбульського треку, і тоді була підтримана американською стороною. Погодився з нею і Володимир Зеленський.

Я виходжу з того, що або сам президент, або частина його команди побачили в цій конструкції власний політичний інтерес — можливість прив’язати тему виборів до мирної угоди й використати це як інструмент переобрання. Проблема в тому, що те, що може виглядати як політтехнологічний шанс, з точки зору інтересів держави є значним ризиком.

Окремо варто зупинитися на питанні оприлюднення тексту мирної угоди з 20 пунктів. Тут важливо згадати досвід Женеви. Тоді переговорний процес фактично почався з претензій американської сторони до України через витік так званих 28 пунктів. Американці дуже негативно відреагували на публікацію цих матеріалів у медіа.

Це важливий момент, оскільки без згоди США подібні тексти не могли бути оприлюднені. У листопаді, 20–21 числа, коли міністр армії США Ден Дріскол перебував у Києві й передав українській стороні ці 28 пунктів, стався свідомий витік інформації з Офісу Президента. Першим текст опублікували саме в Україні. При цьому йдеться про документи, які були покладені на стіл під час зустрічі з президентом, а сам текст був швидко й не зовсім коректно перекладений.

Саме через це українська сторона отримала жорстку реакцію в Женеві. Американці традиційно дотримуються жорсткого режиму конфіденційності щодо переговорних матеріалів, і витік із нашого боку був сприйнятий як серйозне порушення.

Тому нинішнє оприлюднення 20 пунктів можливе лише за згоди США. Я вважаю, що таке рішення було ухвалене свідомо, з розумінням українського контексту. В Україні закриті переговорні ігри не працюють: вони або породжують хвилю конспірології, або викликають суспільний спротив. Саме тому було обрано шлях контрольованої публічності.

Сенс цього оприлюднення полягає в поступовій політичній та інформаційній підготовці суспільства. Йдеться про формування розуміння того, що угода може мати саме такі параметри. Це процес звикання громадської думки до складних і чутливих тем, зокрема до питання Донбасу.

Оприлюднення пунктів угоди має ще одну мету — з боку США це спроба прискорити процес. Американці добре розуміють, що без системної роботи з українським суспільством жодна угода не буде стійкою. Вони вже неодноразово стикалися з відторгненням різних мирних ініціатив.

Фактично йдеться про зондування громадської думки. Ще півтора року тому ідея заморозки війни була табу. Сьогодні ситуація інша. Але до теми Донбасу суспільство точно не готове. Саме тому її починають проговорювати, фіксувати як предмет торгів.