Занепад Китаю стає все очевиднішим

Західний світ дуже сильно переоцінює можливості Китаю. Насправді не існує об’єктивних підстав вважати Пекін сильним світовим центром впливу. І ось чому.

У Китаї здувається один з останніх драйверів економіки – приватне будівництво. Доходить до того, що партія змушує громадян купувати квартири, які не введені в експлуатацію, змушуючи їх платити податок на нерухомість.

Також у Китаї зупиняється високотехнологічне виробництво смартфонів, комп’ютерів і електромобілів. Причина у дефіциті чіпів після того, як Нідерланди, Японія, Південна Корея, США і Тайвань скоординовано припинили постачання чіпів до Китаю.   

Через політику однієї дитини на родину у Китаї 60 мільйонів чоловіків не мають можливості створити сім’ю. Крім того, все більше молодих китайців відмовляються працювати.

Зовнішній борг Китаю складається з боргу центрального уряду, а також боргів провінцій, повітів, великих корпорацій, державних підприємств і домогосподарств. Весь цей сумарний борг значно вищий у відношенні до ВВП та в абсолютних цифрах за борг США.

У серпні в Китаї відбуваються великі наради за участю представників різних груп суспільства. Цього року такі заходи пройшли у несприятливих умовах для Сі Цзіньпіна. Китайські еліти невдоволені, що Сі обіймає три ключові посади – голови КНР, генерального секретаря КПК і голови ради оборони. Частину цих посад у Сі хочуть забрати. Тобто в Пекіні відбувається величезна підкилимна боротьба.

Швидше за все, Сі Цзіньпін виграє внутрішню боротьбу. Але, тим не менше, він зіткнувся з потужним внутрішнім опором. Цей опір зумовлений двома причинами. Перша – об’єктивні економічні труднощі, якими невдоволена китайська еліта. І друга причина – те, що Сі заморозив соціальні ліфти. Самодержавний характер влади Сі є слабкою стороною Китаю.

Перелічені проблеми у комплексі є стримуючими факторам, які «грають» проти Китаю. Тому не варто очікувати, що Китай зможе стати рівноправним полюсом біполярного світу на рівні зі США.