Чотири групи причин невідворотності російсько-української війни

Побутує думка, що у 2022 році росіяни напали на Україну з міркувань зміцнення внутрішньополітичних позицій путіна, як це справді сталося у 2014 році, після окупації Криму. Це справедливо лише почасти. Напад на Україну отримав якнайширшу підтримку російського населення. Поневолення українців для росіян є неодмінною історичною метою щонайменше з XVII сторіччя.

З таких очевидних причин:

По-перше, московітам завжди був потрібний людський ресурс України – селяни, козаки, шляхта, священики… Російська держава великою мірою функціонує завдяки українцям, з часів Слов`яно-греко-латинської академії. Заселення Сибіру і Далекого Сходу, великі будівництва, видобуток корисних копалин теж здійснювалися завдяки робочій силі з України. У двох світових війнах українці складали другу за чисельністю етнічну групу, яка воювала на боці російської і радянської армій. В нинішній війні на боці рашистів теж воює немало вихідців з України.

Сьогодні, коли християнсько-слов’янська група населення росії помітно скорочується, а тюрксько-мусульманська, навпаки – стрімко збільшує свою чисельність, українці потрібні для відновлення балансу.

По-друге, росіянам потрібні плодючі українські землі та мінеральні ресурси. Попри всі природні багатства, росії, кліматичні умови там дедалі більше перешкоджають продуктивному видобутку корисних копалин. Танення вічної мерзлоти, лісові пожежі, технологічна відсталість та депопуляція у недуже далекій перспективі зроблять невигідним господарювання на більшій частині території росії. Словом, росіяни прагнуть привласнити собі національне багатство України. Тому вони прагнуть загарбати Україну.

По-третє, наші землі потрібні росіянам з транспортних міркувань – через Україну пролягає короткий та інфраструктурно забезпечений шлях до Європи, а українські порти дуже зручні для торгівлі з усім світом.

Четверту групу причин можна означити, як сакрально-ідеологічну. Прагнення максимально задавнити свою історію, дистанціювавшись від Золотої Орди, російські «вчені» з часу Петра I намагаються приписати до росії Київську державу. Вищий орден Російської Імперії засновано на честь апостола Андрія Первозванного, який за переказами дістався у першому сторіччі місцевості, де згодом постав Київ, та провістив «сходження на ці кручі над Дніпром Господньої благодаті». Тому провідна ідеологема у росії сьогодні полягає у тому, що «українці, білоруси і росіяни являють собою один народ – росіян».

Перелічені причини свідчать про те, що росія не відступиться від України допоки матиме можливість воювати. Тому формула української перемоги має включати в себе складову повної деструкції російської військово-державної машини.

На сам кінець: росіяни в своїй масі дедалі глибше розуміють, що завдали Україні стільки лиха і горя, що наша палка ненависть до них збережеться у багатьох поколіннях. І через це вони нас бояться і ненавидять ще більше.