путін вже не зупиниться і буде лише підвищувати ставки

У разі нападу росії на будь-яку країну Європейського Союзу ЄС міг би відповісти самостійно, без прив’язки до НАТО, — повним замороженням російських активів і активів усіх громадян росії.

У цьому і полягає одна з сильних сторін Європи: там багато російських грошей. Вона дійсно може мобілізуватися і може робити непрямі, але дуже болючі кроки. Пряме протистояння Європи без Штатів можливе лише до певного моменту. Але самі європейці вже змінюються, посилюються. Подивіться на Німеччину. Німеччина Меркель і Німеччина Мерца — це дві різні Німеччини.

Та найбільша проблема Європи зараз — це брак лідерства. І тому питання щодо Естонії, щодо Балтії, щодо ширшої безпеки треба ставити прямо. Бо сьогодні в багатьох європейських столицях звучить приблизно так: ви хочете втягнути нас у два-три фронти. Ми ж кажемо: друзі, ми в ці ігри грали ще у 2022-му, зараз ми вже граємо глибше і серйозніше. Але ці аргументи там дуже часто починають розуміти лише тоді, коли загроза вже заходить на їхню територію.

Напад на Естонію, якщо говорити про нього як про сценарій, буде не стільки військовою, скільки символічною історією. Мовляв, ми знищили НАТО. Але навіть вихід Трампа з НАТО не означатиме для путіна повної перемоги. Для нього важливо мати ще й символічну жертву. І Україна в цій логіці для нього залишається центральною.

І тут дуже показова сама російська модель поведінки. Це навіть не казино в класичному розумінні. Це російська рулетка. Не драматична гра великих гравців, а бар, у якому давно вже немає грошей, але замість того, щоб платити за рахунком, вони замовляють ще, ще і ще. Напад на Естонію в такій логіці — це ще одна пляшка, яка відсуває момент, коли треба буде платити.

Бо спочатку вони думали, що все буде просто: зараз по пляшці вип’ємо — і розійдемося. А виявилося, що ні. І тепер вони підвищують ставки. Несіть найбільшу пляшку, будемо розбивати, будемо грати.

Саме тому путін зараз шукає не лише воєнну, а передусім ідеологічну перемогу. За кількістю зброї ми не бачимо, щоб він завтра просто взяв і прийшов широким фронтом. Йому потрібен або час, або додаткові партнери. Бо зараз він цього не витягує. росію виснажують, темпи просування мізерні, але він усе одно шукає історію, яка дозволить йому показати перемогу символічно.

І вхід в Естонію, погрози космічною ядеркою, шантаж супутниками — це може бути саме такою спробою. Як момент торгу, як момент шантажу. А якщо вже він у це вв’яжеться, то, як вони самі вважають, відступати не будуть. Він сидітиме десь у своїх бункерах і говоритиме: хай ідуть уперед, будемо мобілізувати, будемо кидати, будемо грати далі.