Не можна війною виправдовувати корупцію

Проаналізувавши нові зливи «плівок Міндіча», я вважаю, що ставитися до них треба з обережністю. Це зрозуміло, тому що вони не автентичні. Але водночас усе скидається на те, що злив міг іти саме від сторони захисту. Навіть саме компонування цих історій наштовхує на таку думку.

І от Міндіч у цій історії починає виглядати вже якоюсь апокаліптичною фігурою, яка контролює все, вирішує все і теоретично за все має відповідати. Тому, коли починають перераховувати, хто ще міг бути на цих плівках, то список виходить і без того чималий: Умєров, Шефір, Єрмак, Міндіч, згадують прем’єр-міністерку.

Саме тому в мене й виникає враження, що ті, хто це зливає, не хочуть, щоб відповідальність була сконцентрована на одній людині. Вони хочуть її розмазати, децентралізувати, накидати нових фактів, нових прізвищ, нових ліній — і максимально затягнути справу.

На цьому тлі дехто вже почав говорити, що головна проміжна ціль усього цього — зупинити українську ракетну програму. Бо там фігурує FirePoint, тому не підписали один контракт із Данією, не підписали ще якісь інші європейські угоди. Я, чесно кажучи, далекий від таких теорій змови. Бо якось дивно виглядає спроба зупинити ракетну програму, якщо вона все одно розвивається і ми бачимо результати.

У контексті переговорного процесу вся ця історія, звісно, нам не допомагає. Будь-які внутрішні проблеми плюсів не додають. Але я категорично не приймаю логіку, що війна — це індульгенція від корупції. Коли говорять: не чіпайте, бо вони ж ракети роблять, це ж оборона, — то це шлях у нікуди. Якщо потім виявиться, що там крали мільярди, не можна буде сказати: ну так, зате ж виготовляли ракети. Війна не знімає відповідальності, а навпаки — посилює її.

А от з Умєровим — це вже політична історія. І я думаю, що рано чи пізно його знімуть з посади. Бо дуже багато хто виступає проти нього, і я, відверто кажучи, просто не бачу ефективності в роботі цієї людини. Більше того, стиль переговорів з американцями дуже помітно змінився після того, як там головним комунікатором став Буданов. Американці прямо говорять, що комунікують саме з ним.

Тобто Умєров у цій конструкції, можливо, і виконує якусь роль, можливо, навіть корисний на окремих близькосхідних напрямках, але функціонально це вже явно не той центр ваги, яким він мав би бути. Президент цілком міг би формально призначити Буданова. Але поки тримає Умєрова. А це вже питання безпосередньо до президента — чому саме так.