Кінцевим бенефіціаром вбивства Навального може бути Китай

Є дві основні версії вбивства російського опозиціонера Олексія Навального. Перша версія, яка лежить на поверхні, що Навального вбили за вказівкою путіна. У такий спосіб путін завершив транзит рф від авторитаризму до тоталітаризму та продемонстрував всім, що альтернативи йому не існує. Особисто я більше схиляюся до цієї версії. Однак є ще одна дещо конспірологічна версія, яку, тим не менше, не можна відкидати. Вона полягає у тому, що кінцевим вигодоотримувачем від знищення Навального може бути частина російських еліт і Китай. Поговоримо про кожну з них.

Вбивство Олексія Навального у перший день Мюнхенської безпекової конференції та подача інформації про його смерть свідчать про те, що російська влада була готова до цього. У такому випадку ліквідацію Навального варто розглядати, як маніфестацію путіна, що у рф завершено транзит від авторитаризму до тоталітаризму і будь-якої альтернативи йому не буде. Таким чином путін надіслав внутрішнім і зовнішнім силам меседж, що не потрібно шукати йому заміну.

Як на мене, свою роль у вбивстві Навального зіграли архітектори Бориса Надєждіна, який подавався у кандидати в президенти рф, але не був зареєстрований. Надєждін виконав функцію градусника настроїв російського суспільства. Його архітектори подивилися, як в росії суспільство реагує на альтернативу путіну.

З Надєждіним відбулася цікава історія. Він казав, що рф не поверне Україні Крим і що путіна не можна садити в тюрму. Водночас він чітко дотримувався антивоєнної риторики. До Надєждіна почали перетікати голоси не антипутінських лібералів, а кон’юнктурників-державників, які побачили в ньому альтернативу путіну. Позаяк таких виборців у росії щонайменше 60%, проєкт Надєждіна вирішили різко закрити. Кремль зрозумів, що російське суспільство не хоче нічого чути про війну, яка стала для них чимось на периферії. Тобто ним заміряли настрої у суспільстві та ухвалили рішення, що будь-яка альтернатива в рф немає права на існування.  

З другого боку, цю історію може розігрувати Китай. Пекін не хоче розпаду рф. Водночас Китай не зацікавлений у сильній росії. Його дратує, що рф виступає генератором проблем на міжнародній арені та постійно підвищує ставки, граючи то в інтересах Пекіну, то всупереч інтересам Пекіну. Погрози кремля ядерною зброєю відверто дратують Китай. Для Китаю питання ядерної зброї є дуже чутливим з точки зору їхньої геополітичної стратегії, позиціонування та того, як вони бачать конкуренцію. Китай на різних міжнародних майданчиках постійно озвучує меседжі, що він категорично проти навіть погроз використання ядерної зброї. У цьому принципові розбіжності між Пекіном та путінським режимом. Китай усвідомлює, що путін одержимий своїми маніакальними ідеями і в нього в голові справді може сидіти думка «чому США можна було застосувати ядерну зброю проти Хіросіми і Нагасакі, а нам не можна».

На тлі ядерних погроз Китай може розглядати сценарій пошуку альтернативи путіну. Тобто можливий певний симбіоз частини російської еліти та Китаю. Російські еліти, які розуміють, що Захід вже не буде спілкуватися з ними, у такий спосіб гарантуватимуть собі безпеку під час транзиту влади. А Китай через частину російських еліт може впливати на ситуацію всередині рф.

У такому випадку Надєждіна можуть готувати як потенційну альтернативу путіна, а кінцевим бенефіціаром вбивства Навального може бути Китай. Не даремно Надєждін зараз переховується в одній з країн середньої Азії, яка є зоною контррозвідувального режиму китайських спецслужб.