Близькосхідний конфлікт відкриває нові можливості для Китаю

Ми бачимо Китай як державу, яка діє дуже обережно і не поспішає брати на себе роль медіатора там, де немає гарантованого результату. Пекін не заходить у процеси, в яких не буде безпосередньо підписаних документів і продемонстрованого успіху.

Щодо російсько-української війни Китай досі тримається осторонь. Щодо подій на Близькому Сході він також поводиться вкрай обережно. Але сам факт, що Китай впливав на процес переговорів, і це підтверджено США та іншими джерелами, по-перше, говорить про одну річ: у Китаю є дуже серйозні інтереси на Близькому Сході, які стосуються його безпосередньо.

І коли цей регіон зараз потрапляє в зону конфлікту, коли невідомо, коли це закінчиться, це б’є безпосередньо по його інтересах. Відповідно, Китай, звісно, зацікавлений у тому, аби цей конфлікт закінчився, щоб захистити свої інтереси. І він усіма можливими засобами намагається, по-перше, не зіпсувати стосунки як з Іраном, так і з країнами Перської затоки.

Але інше питання: чи стане активніша участь у вирішенні близькосхідного конфлікту поштовхом для того, щоб Китай зрозумів для себе, що може відігравати більшу роль в інших конфліктах на міжнародному рівні. З огляду на те, що Сполучені Штати і Дональд Трамп особисто не можуть вийти з багатьох конфліктів, він втрачає обличчя, втрачає довіру у світі не тільки з боку країн, які історично не любили США, а й серед союзників.

І тому постає питання, чи не з’явиться у Китаю зараз не тільки можливість, яка вже є, а й власне бажання активніше проєктувати силу. Тобто близькосхідний конфлікт може стати якраз тим майданчиком, на якому ми побачимо більш активний Китай. Ми подивимося, чи буде він іти на ці кроки. Але тим не менше, з огляду на ситуацію, про яку згадав Трамп, певний тиск на Іран, а можливо, і в питанні російсько-української війни, за певних обставин Китай побачить для себе можливість більшого впливу, щоб налагодити відносини з Європою.

І ми вже бачимо всередині України певні кроки на політичному рівні, підготовку візиту до Китаю. Тобто це теж певні сигнали з боку України — залучити Китай активніше до процесу переговорів і врегулювання війни в Україні.

Але варто зазначити, що питанням номер один для Китаю був і залишається Тайвань. І зараз Сі Цзіньпін робить низку кроків, які надають йому переваги в майбутньому спілкуванні з Трампом, зокрема щодо Тайваню. Тому всі ці близькосхідні конфлікти важливі для Китаю безпосередньо. Але номер один тут, звісно, Тайвань.