Вверх

Олег Саакян: Частина Заходу боїться путіна відтак пропонує Україні примирення зі здачею територій

Редакція
21 Сер 2023

“Розмови про можливий вступ України в НАТО в обмін на території, це нереалістична історія. Але важливіше те, чому вони взагалі виникають. А причина у страху протистояння росії”, – сказав у програмі ЦГА “Вежа” політичний експерт Олег Саакян.

“Це страх із двох частин. Перша – образ сильної росії. І маємо визнати, що, попри все, росія дійсно не безсила, це могутня держава, яка має ядерну зброю. І є частина еліт, які дійсно бояться. А є інша частина, яка спирається на прокачку страхів всередині західних суспільств. А друга частина, хоча і протилежна, але вони сходяться воєдино. Це страх того, що росія посиплеться. Крах росії загрожує додатковими війнами. Тобто страх того, що США і Китай можуть зіштовхнутися в якійсь точці, в цілій низці станів, які на сьогодні балансують за рахунок впливу Китаю, за рахунок Штатів та хаотизації цього простору. Тобто ядерна зброя і що з нею робити – це лише одне питання, якого бояться. І там також роздуті цілі концепції.

І от ми маємо ці дві крайнощі, які одна одну посилюють. Все це говорить про те, що потрібно якось фіксувати ситуацію. І все це лягає на ще один, так би мовити, стовп західної геополітичної аналітики: “Перш за все все має бути прогнозовано і контрольовано”. Тут є ілюзія того, що конфлікт можна тримати в межах контрольованості і прогнозованості. Тобто динаміку конфлікту, неескальованість, прогнозування ризиків, так званий аналіз ескалаційних ризиків, які проходять ці рішення у Сполучених Штатів через їхню аналітичну групу, спеціально створену. Тобто є ціла інфраструктура під це. І є частина істеблішменту (керівних кіл), які говорять “а давайте якось подумаємо, щоб цю ситуацію зафіксувати, адже ми вже не допустили найгіршу”. Тобто хочуть витрачати менше сил на те, щоб її утримати, а не вирішити. 

Для нас україноцентричний погляд виглядає наступним чином: як зробити так, щоб Україна перемогла, а росія при цьому не зазнала краху. І тут починаються різні сценарії. Одні пропонують подивитися на цілі росії, тобто це повне захоплення України і знищення української державності, і, відповідно, оскільки це не вдалося, це вже є перемогою України. Я з цим не погоджуюсь і вважаю, що такі формулювання детермінують перемогу України поразкою росії. Я думаю, перемога України все ж таки трішки в іншій площині лежить. Другий сценарій: прапор України над Кремлем, крах росії. І ми самі цей страх підкріплюємо і даємо привід тим елітам говорити, мовляв, дивіться, ми їм дали трошки зброї, а вони вже Кремль хочуть знищувати. Це провокує певні обмеження і затримки озброєнь, знову ж таки через ті страхи еліт. 

І таким чином ми знову повертаємося до тієї заяви про можливий вступ України в НАТО в обмін на території. Вона з’являється через те, що в маргінесі наразі ця дискусія продовжує відбуватися і є ці страхи, вони панують і періодично вилазять у публічний простір. І важливо не те, що Столтенберг на це відповів, а те, що йому це питання взагалі поставили. Він відповів гіпотетичним сценарієм і, я вважаю, тут була абсолютно правильна реакція українського МЗС. Прес-секретар чітко, коротко і жорстко заявив, що ми територіями не торгуємо. 

Українські медіа роздули цю ситуацію, свідомо чи ні відіграючи на руку ворожим наративам. І НАТО вимушене було відігравати назад, вибачатись і повторювати свої позиції щодо цього вже офіційно.

Істерика української влади була абсолютно зайвою. Достатньо було коротких, холодних і чітких коментарів МЗС, а все інше – виставило нас не в доброму світлі через зайві і емоційно забарвлені коментарі. В сухому залишку ми маємо ситуацію, яка склалась нам у плюс. Цю тему прощупали, зрозуміли, що “не залітає” і знову відклали у дальню шухляду. Але вона знову активізується і до цього треба бути готовими», – сказав Саакян. 

Більше публікацій пов'язаних з:

Коментувати

Залишити відповідь

Для коментування запису потрібно авторизуватися

Коментарі (0)

Коментарів немає

Дописувачі ЦГА “ВЕЖА”

Маєте цікаву інформацію?
Надішліть її нам і ми опублікуємо її на сайті