Скільки коштує кожному українцю корупційна рента?

Кожного разу, коли мова йде про корупцію, зазвичай згадують величезні хабарі, кілограми золота, валізи із валютою, що знаходять під час обшуків у високопосадовців та схеми виведення бюджетних коштів на рахунки афельованих з чиновниками компаній, переважно іноземних. І майже жодного слова про те, що ці показові приклади є лише мізерною частиною втрат як економіки України в цілому, так і кожного українця окремо. Втрат, які виникають не через хабарі або прямі чи опосередковані крадіжки з бюджету, а через так організовану систему господарських та суспільних відносин, що працювати легально немає економічного сенсу і більш ризиковано, ніж працювати нелегально.

Саме цей рівень легалізованої корупції, де законодавство побудовано в такий спосіб, щоб чиновники мали можливості вручну, безкарно та навіть анонімно(!) «регулювати ринки» як для власного збагачення так і просто заради розваг чи від власного дебілізму, – залишається поза увагою ЗМІ та суспільства, лише іноді з’являючись у персональних блогах/коментарях окремих експертів.

Всюди, ще чиновник може щось вирішити самостійно та не несе жодної відповідальності за ухвалене рішення – виникає корупція. І виникає вона завдяки наявності для цього правових підстав і нормативного забезпечення.

Дали змогу податківцям блокувати податкові накладні на власний розсуд? – сотні тисяч підприємств почали працювати із затримками чи взагалі припинили роботу за певний період, допоки оскаржували дії чиновників в судах. Але навіть вигравши суди, вони не завжди могли одразу почати працювати. Наявність саме такого порядку дій коштує український економіці сотні мільярдів гривень на рік.  

Сплата податків авансом, яку свого часу вигадали Азаров із Арбузовим прижилась краде в бізнеса до 30%+ обігових коштів. Коштів, які потрібно десь знайти для ведення господарської діяльності. Знайти дорівнює взяти кредит. Кредит бізнес може взяти десь під 30% річних. Відповідно, всі товари та послуги, внаслідок авансової сплати податків, дорожчають на 9% (30% обігу під 30% річних і дає додаткові 9% в ціні, щонайменш).

Має НБУ можливість надавати банкам кредити рефінансування і продавати депозитні сертифікати? І… банки та їх власники, отримали шикарний привід красти ці кошти, виводити за кордон і ні за що не відповідати! На допомогу їм прийшли так звані «правки Лозового». Отримав кредит, вивів за кордон, протягнув кілька років і, вуаля, кошти твої, а обвинувачення зняті «за давністю років». Або залучив кошти громадян під 9-12% річних, вклався в депозитні сертифікати НБУ з доходністю 23-25% и сплатив 5% з доходу на депозити. Ну гарний ж бізнес! А реальний сектор економіки – без грошей. 700 млрд грн – заморожені й виведені з обігу. Да, ось ці самі 23-25% на 700 млрд грн сплачуємо ми з вами, зі своїх податків!

Ще 600 млрд бюджетних коштів чиновники спокійно розподіляють на потреби мирного часу зараз і наступного року десь те саме й отримують. Особливо цікаво те, що у цьому розподілі беруть участь установи… які мають «порт прописки» у вигляді тимчасово окупованих територій. Так, комунальні служби Бахмуту планують закупити авто на 10 млн грн.  Чи Северодонецьке тролейбусне управління вирішило контейнерів закупити для… перевезення харчових продуктів! Ну то дійсно, чим як не тролейбусами в окупованому Северодонецьку харчі розвозити.

В перетені кожного працюючого, так «празнікі жизні» коштують кожному працюючому укранцю щонайменш 30 000 – 32 000 грн на місяць. Звідки ця цифра? Пояснюю: сусідня Польща, де ціни на майже всі товари та послуги співставні із українськими (як і численність населення) – планує підняти мінімальну зарплату до 4 242 злотих з 1 січня 2024 року, а потім до 4 300 злотих з 1 липня 2024 року. Водночас в Україні мінімальна заробітна на 1 січня 2024 року – 7 100 грн, а на кінець 2024 року становитиме 8 000 грн. Курс гривні до злотого на 4 грудня – 9,18 грн/1 злотий. Відповідно, польська мінімалка на початок Нового року (а курс точно навряд суттєво зміниться на користь гривні, скоріш навпаки) буде 4 242*9,18=38 942 грн. Різниця із українською мінімалкою 38 942 – 7 100 =  31 842 грн.

Ось це і є вартість корупційної ренти для кожного працюючого. Прямої ренти. Це гроші, які ми недоотримаємо через те, що чиновники «рагулюють» бізнес разом і нардепами, які створюють їм такі умови. Не через хабарі. Саме через «рагуляцію». І боротьбою з хабарями нам просто замилюють око. Бо не даючи жодної копійки чиновникам у вигляді хабарів ми все одно втрачаємо майже 32 000 гривень кожного місяця у вигляді неотриманої мінімальної(!) зарплати. І це ще я про середню жодного слова не написав.

Чи можна так порівнювати? Можна! Бо за умов рівних видатків на товари та послуги, непринципової різниці в структурі економіки та кількості трудових ресурсів – рівень зарплат мав би бути співставний, а не відрізнятись більш ніж в 5 разів!