Очікування 2024: чому Україні потрібно вчитися опиратися на власні сили?

Гучна робота ППО замість салютів. Уже другий рік поспіль ворог «вітає» українців з новорічними святами масованими ракетними атаками. Слухаючи вибухи за вікном, напевно кожен з нас мимоволі задумується, а чого чекати в наступному році. Тож поділюся своїми роздумами про те, чому нам варто відмовитись від ілюзій та робити ставку на власні сили.

Війна надовго

Усім нам хочеться дива і хочеться, щоб війна закінчилась завтра, а краще ще вчора. Але ілюзії, на жаль, лише ведуть до розчарування. Потрібно бути реалістами і усвідомлювати, що для Перемоги потрібно докласти ще багато зусиль.

Зростання внутрішньополітичної напруженості і втома значної частини суспільства, як на мене, результат неправильно обраної комунікаційної стратегії. Заяви «ви ще трохи потримайтесь і війна закінчиться» уже не заспокоюють. Потрібно говорити з людьми більш чесно  і не намагатися перекладати відповідальність на когось. Ворог досі переважає нас і в озброєнні, і в людських ресурсах. І люди мають це розуміти.

Втома людей не означає бажання здатись. І про це свідчать соціологічні опитування. За даними дослідження проведеного Фондом Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, 88% українців продовжують вірити у Перемогу України. І дуже важливо зберегти цю віру. Але не менш важливо, щоб це була не просто віра, а готовність наближати Перемогу, допомагати там, де можеш – на фронті, в лікарнях, сім’ям загиблих, людям, які втратили домівки, тим, хто слабше тебе і кому тяжче. Тільки спільна залученість допомагає зберігати єдність, а вона дуже важлива, щоб більш ефективно вирішувати проблеми, які будуть перед нами виникати.

Політика залякування і «план Б»

Для терористів немає нічого святого. Останні масовані атаки тільки підтверджують, що країна-агресор не збирається відмовлятися від своїх методів – а це, в першу чергу, терор. Вони продовжуватимуть обстрілювати житлові масиви, пологові будинки, школи та дитячі садочки. Політика залякування проводитиметься як щодо українців, так і щодо Заходу. І головне  для нас – не піддатися на шантаж.

Водночас, нам важливо посилювати власну обороноздатність, яка не буде розрахована виключно на підтримку міжнародних партнерів.  В держбюджет на 2024 рік закладено майже 46,2 мільярда доларів іноземної фінансової допомоги. Це кошти, які наш уряд планує отримати від США, ЄС, МВФ та інших донорів. Утім, із великих пакетів допомоги, реально затвердженою є лише допомога МВФ. Кошти від ЄС мають надходити за програмою Ukraine Facility, яка ще узгоджується. Переконаний, що допомогу ми отримаємо – але завжди потрібно мати «план Б». Нам треба вчитися виживати самим, шукати нові ресурси та можливості.

Ставка на власні сили

У 2024 році важливо зберегти стратегічну ініціативу – причому як на фронті, так і у Чорному морі. Це дозволить вирішити багато проблем, зокрема пов’язаних з експортом зерна.

А ще, нам потрібна реальна трансформація країни всередині. Ми маємо вирішити два ключові завдання: переходу економіки на воєнні рейки та максимального самозабезпечення усім необхідним для продовження боротьби  у випадку зменшення допомоги від партнерів та союзників.

Потрібно більше місцевих ініціатив. Скажімо, місцеве самоврядування  цілком може на рівні з іншими державами Європи боротися за отримання 6,4 млрд доларів, котрі розподілятимуть у рамках програми Interreg Europe.

Але найголовніше –  зосередитися на проєктах сприяння економічному зростанню. Необхідно максимально відновити економічну стійкість. А це означає: створення можливостей для експорту, підтримку критичної та соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць. Потрібно відновлювати транспортну інфраструктуру, розширювати потужності на ключових пунктах перетину кордону з ЄС і Молдовою, а також залізничних і портових терміналах.

І, безумовно, пріоритетами для нас повинні стати інтеграція до ЄС та НАТО. А це потребуватиме виконання взятих на себе зобов’язань, передусім у забезпеченні верховенства права, антикорупційної та судової реформи. Ми мусимо зробити усе від нас залежне, щоб стати сильнішими. Адже тільки ті, хто сильні –  здатні перемогти.